Кібертероризм

(кібервійна) - напади на комп'ютерні мережі і банки даних. Перші приклади «комп'ютерного тероризму» з'явилися наприкінці 1990-х років, що зв'язано як з розвитком світових мереж, телекомунікацій так і з роллю комп'ютерів, що збільшилася, у всіх сферах життя.

1 Див.:ЖариновК. В. Терроризмйтеррористьі:историческийсправочникУПодобщейред. А. Е. Тараса- Минск- Харвест, 1999 г. (ст. 5-38); Див.: Кондратьєв Я. Ю. Глушков В. О. Боротьба з тероризмом на сучасному етапі / Науковий Вісник НАВСУ, 1996 р.- № 1 (ст. 217-218).

520

надійності комп'ютерів, і як наслідок - увага, що збільшилася до них різних «суперхакерів» і «кіберхуліганів». Напади на комп'ютери за допомогою несанкціонованого доступу провадяться з метою саботувати роботу відповідних установ. Так, Відділ захисту Пентагона свідчить, що щотижня інформаційні вузли міністерства піддаються більш ніж 60 нападам. Більшість з них вчиняють хакери, що займаються хуліганством, але під час бомбардувань Югославії в 1999 р. групи хакерів у Росії, Серби Й інших країнах цілеспрямовано атакували приналежні американським державним структурам сервери. У 1997 р. зафіксований випадок нападу тамільської кібергрупи «Чорні тигри Інтернет» на електронну пошту уряду Шрі-Ланки. У травні-червні 1998 р. протестуючі проти індійських ядерних випробувань, хакери знищили «домашню сторінку» й електронну пошту Індійського атомного дослідницького центру в Бадхе. У вересні 1998 р. у Швеції однієї з лівих угруповань був знищений сервер шведських правих радикалів. До сьогоднішнього дня кібертероризм не наніс якого-небудь істотного збитку урядовим чи комерційним мережам, але є тривожним чинником. Разом з тим багато фахівців відзначають недостатній рівень захисту життєво важливих інформаційних вузлів і мереж.