Післявиборчі соціологічні дослідження

дозволяють визначити мотиви електоральної поведінки – мотиви вибору на користь того чи іншого кандидата, причини неучасті у виборах, час прийняття рішення та інші чинники. Аналіз отриманих даних, з одного боку, дозволяє підготуватися до наступних виборів, з іншого – сприяє пошуку глибинних закономірностей й взаємозв’язків, побудові моделей електоральної поведінки населення.

В ході проведення передвиборчих соціологічних досліджень виникає проблема вибору методів збору інформації. Метод, якому віддасть перевагу дослідник залежить від завдань, поставлених перед дослідженням і від засобів, які він має у своєму розпорядженні. Однією із старих форм аналізу електоральної поведінки є електоральна географія, яка базується на твердженні, що на формування політичних установок індивіда роблять вплив географічні чинники і структура економіки регіону.

Для вимірювання зв’язку між голосуванням за певні партії і географічними чинниками використовується метод картографії. Він полягає в зіставленні карт, на які нанесені результати голосування за певні партії в кожному окрузі або регіоні, з серією географічних карт. Останні відображають кліматичні особливості регіону, його місцеположення, якість ґрунту та ін. Даний метод заснований в значній мірі на візуальному порівнянні. Він не допускає розрахунків впливу різних чинників.

Серед класичних методів електоральних досліджень називають також аналіз агрегованих даних. Як правило, сюди відносяться дані про соціокультурний склад населення певних територіальних одиниць і результати голосування за партії в цих населених пунктах. Основна відмінність аналізу агрегованих даних від електоральної географії полягає у використанні статистичних методів аналізу. Це стало можливим завдяки квантифікації змінних, використанню шкал. Аналіз агрегованих даних дозволяє розраховувати середні величини, стандартні відхилення, коефіцієнти кореляції, допускає використання методу множинної регресії.

Разом з методом агрегованих даних німецькі автори виділяють ще і електоральну статистику. Слід уточнити, що в Україні традиційно немає подібного розділення. У Германії під електоральною статистикою часто мають на увазі спеціальні підрахунки у виборних округах. Наприклад, голосування виборців залежно від їх статі, віку, віросповідання. У Германії для такого роду підрахунків бюлетені для голосування позначають іноді певними кольорами або використовують різні урни для голосування. Подібні дані мають єдину, але важливу перевагу - вони реєструють реальних, а не потенційних виборців. Але цей метод пов’язаний і з певними обмеженнями. З його допомогою не можна отримати інформацію про мотиви голосування і з’ясувати докладніші залежності електоральної поведінки від соціально-демографічних характеристик.

Серед методів аналізу електоральної поведінки називають також спостереження за передвиборною боротьбою. Головна перевага цього методу полягає в можливості аналізу так званих короткострокових чинників. Спостереження за передвиборними кампаніями почалися в ранніх дослідженнях у Великобританії. Надалі цей метод розвивався в США, Франції і Германії. Метод базується на твердженні, що при аналізі електоральної поведінки слід оцінювати стабільність електоральних регіональних структур і політичні традиції регіонів, але результат кожної окремої передвиборної кампанії залежить від політичного клімату, в якому вона проходить. Під політичним кліматом розуміють суму внутрішніх і зовнішніх політичних чинників, окремих подій, поведінки партійних еліт і ЗМІ. Спостереження за передвиборними кампаніями складається з декількох етапів. На першому етапі описується внутрішньополітична ситуація з дня останніх виборів. Причому чинники для описування їх розвитку визначаються лише самим дослідником. За описом слідує представлення майбутніх виборів. Висвітлюються стратегії й цілі партій, що беруть участь у виборах; їх пропозиції за рішенням проблем, що виникають в період між виборами; поведінка кандидатів у передвиборчих перегонах; оцінка повідомлень у пресі та інформація про найбільш важливі події. Потім оцінюється електоральна статистика.

На відміну від вищеописаних методів, дані опитувань володіють великими можливостями. Результати опитувань складають основу електоральних досліджень. Проте дослідники до сьогодні не прийшли до єдиного рішення щодо того, який із способів краще: телефонне або особисте інтерв’ю; коли краще проводити опитування: до або після виборів і т. п.