АРМІЯ КРАЙОВА

«АК» Армія Крайова була найбільшою польською організацією руху спротиву підчас німецької окупації, яка була підпорядкована цілковито політично, військово і матеріяльно еміграційному головному командуванню, а через них польському еміграційному урядові.

Завданням Армії Крайової була боротьба проти Німеччини за допомогою саботажу, диверсії, розвідки, пропаганди і збройними акціями.

До кінця 1943 р. Армія Крайова готувалася до загального повстання проти німців. Однак затримка англосакського вторгнення на европейський континент з одного боку, та відступ німецької армії зі сходу на захід з другого, унеможливили закінчити ці приготування своєчасно. Тому лише варшавське повстання можна визнати з огляду на ті умовини успішним, але насамперед з огляду на жертовність жителів Варшави, які найбільше прилучились до того, що це повстання стало героїчною сторінкою польської історії.

Від початку 1944 р. Армія Крайова розпочала впроваджувати в дію акцію «Бужа», а саме збройні демонстрації проти Німеччини, а політично - і проти Совєтського Союзу. Армія Крайова засадничо бажала відвоювати Польщу перед-вересневу (1939 р.) Діяльність свою опирала на трьох наріжних каменях а саме: 1. боротьба з Німцями як ворогом число 1, 2. незрушимість польських володінь на сході, і 3. вдержання стану державного посідання і уряду.

Армія Крайова поборювала як свого політичного противника кожну польську підпільну організацію, яка: 1. не признавала уряду еміграційного, 2. не узнавала нарушення передвересневої східної границі, 3. співпрацювала безпосередно зі Совєтським Союзом, 4. стреміла до внутрішніх революційних перемін, в чому підозрівалось її у співпраці зі Совєтським режимом.