1.1. Договір купівлі-продажу
Договори на реалізацію майна є чи найчисленнішою групою договорів у сфері господарювання. Найдавнішим з цієї групи договорів є договір купівлі-продажу, від якого походять інші договори цієї групи - договір поставки, договір контрактації сільськогосподарської продукції, договір постачання енергетичними та іншими ресурсами, договір міни та його різновид - договір бартеру.
Правове регулювання відносин, пов'язаних з договорами на реалізацію майна, здійснюється Господарським кодексом України (щодо поставки — статті 264—271, контрактації сільськогосподарської продукції - статті 212-21 А, енергопостачання - статті 275-277),
236
Цивільним кодексом (щодо купівлі-продажу - статті 655-697, поставки - ст.
712, контрактації сільськогосподарської продукції — ст. 713, постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу - ст. 714, міни - статті 715-716), спеціальними законами (від 15.05. 1996 р. «Про трубопровідний транспорт», від 16.10.1997 р. «Про електроенергетику», від 23.12.1998 р. «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності», від 12.07.2001 р. «Про нафту і газ» та ін.), підзаконними нормативно-правовими актами (Указ Президента України від 4.10.1994 р. «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС», Постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.01.2000 р. № 1 «Про затвердження Типового договору про надання послуг газопостачання» та ін.).Договором купівлі-продажу є договір, відповідно до якого одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність, господарське відання або оперативне управління іншій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму. Загальні вимоги щодо укладення, змісту та форми договору купівлі-продажу визначаються Цивільним кодексом України (глава 54).
Договір купівлі-продажу є більш універсальним, ніж інші різновиди договорів на реалізацію майна, оскільки:
предметом договору можуть бути різні види майна, не ви ключеного з обороту (товар - ч.
1 ст. 656 ЦК України; майнові права - ч. 2 ст. 656 ЦК; право вимоги, якщо вимога не має особис того характеру - ч. З ст. 656 ЦК; нерухомість - ст. 657 ЦК);сторонами договору можуть бути будь-які юридичні та фізич ні особи за наявності у них відповідного обсягу правосуб'єктності;
сфера застосування - будь-яка, не заборонена законом (госпо дарювання, культура, наука, охорона здоров'я, благодійництво, задо волення особистих потреб громадян, духовне/релігійне життя та ін.);
порядок укладення - зазвичай з дотриманням вимог ч. З ст. 638 ЦК України, відповідно до якої договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною; проте це не виключає за стосування різноманітних процедур укладення договору, в т. ч.
конкурентних;
- форма договору - будь-яка (ст. 205 ЦК України), якщо закон та/або одна з сторін не вимагає застосування певної форми (повної письмової, нотаріальної чи ін.).
237
Обов'язки продавця:
попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (ст. 659 ЦК України);
вступити у справу на стороні покупця у разі пред'явлення по зову третьої особи до покупця про витребування товару на підста вах, що виникли до його продажу, про що продавець був повідом лений покупцем (ч. 1 ст. 660 ЦК України);
передати покупцеві обумовлений договором товар (у визна чених кількості, асортименті, з дотриманням вимог щодо якості та комплектності, пакування - статті 669, 671, 673, 682-685 ЦК Укра їни) та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром від повідно до договору та актів законодавства (ст. 662 ЦК України), з отриманням визначеного договором строку, а за відсутності в договорі відповідних положень щодо строку передання товару (ст. 663 ЦК України) - відповідно до положень ст. 530 ЦК України щодо строку виконання зобов'язань;
зберігати проданий товар, якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару (ст.
667 ЦК України);забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитися ним у розумний строк (ч. 2 ст. 690 ЦК України);
нести ризик негативних наслідків передання товару неналеж ної якості, комплектності, в т. ч. у разі встановлення законом та/або договором гарантій якості (гарантійних строків).
Обов'язки покупця:
прийняти товар (ст. 689 ЦК України);
зберігати товар, від прийняття якого він відмовився (ст. 689 ЦК України);
оплатити товар за встановленою ціною, а також вчинити за свій рахунок необхідні для платежу дії (статті 691, 692 ЦК України);
повідомити продавця про подання позову про витребування товару третьою особою на підставах, що виникли до продажу то вару, та подати клопотання про залучення продавця до справи (ч. 1 ст. 660 ЦК України);
повідомити продавця про порушення умов договору купівлі- продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та/або упаковки товару у строк, визначений актами законодавства або договору, а якщо строк не визначений - в розумний термін після встановлення факту порушення умов договору відповідно до характеру та призначення товару (ч. 1 ст. 688 ЦК України);
та ін.
238
Сторони договору купівлі-продажу несуть відповідальність за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов'язань у формі відшкодування збитків (універсальна форма відповідальності), сплати неустойки (у випадках, передбачених актами законодавства та/або договором), оперативно-господарських санкцій (відмова покупця від прийняття та оплати товару у разі порушення продавцем умов договору щодо якості, комплектності, асортименту товару, його кількості та ін.).