3. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Відповідно до ст. 380 Господарського кодексу державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності спрямовується на захист економічних інтересів України, прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, створення рівних умов для розвитку всіх видів підприємництва у сфері зовніш-ньоекономічних відносин та використання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності доходів та інвестицій, заохо-чення конкуренції і обмеження монополізму суб’єктів господа-рювання у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності має забезпечувати:

захист економічних інтересів України та законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльнос-ті;

створення рівних можливостей для суб’єктів зовніш-ньоекономічної діяльності розвивати всі види підприємницької діяльності незалежно від форм власності та всі напрями використання доходів і здійснення інвестицій;

заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму у сфері зовнішньоекономі-чної діяльності.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування не мають права втручатися в оперативну діяльність суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, крім ви-падків, передбачених законом.

Перелік та повноваження органів державної влади, що здійснюють регулювання зовніш-ньоекономічної діяльності, а також форми її державного регу-лювання та контролю визначаються Господарським кодек-сом.

Для поглибленого засвоєння цього питання зупинимося на визначенні понятійного апарату органів державної влади.

Найвищим органом, що здійснює державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, є Верховна Рада України.

прийняття, зміна та скасування законів, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності;

затвердження головних напрямів зовнішньоекономічної політики України;

розгляд, затвердження та зміна структури органів державного регулювання зовнішньоекономіч-ної діяльності;

укладання міжнародних договорів України відповідно до законів України про міжнародні договори України та приведення чинного законодавства України у відповідність до правил, встановлених цими договорами.

Наступним державним органом є Кабінет Міністрів України, який відповідно до своїх повноважень:

уживає заходи стосовно здійснення зовнішньоекономічної політики України відповідно до законів України;

здійснює координацію діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України з регулювання зовнішньоекономічної діяльності; координує роботу торговельних представництв України в іноземних державах;

приймає нормативні акти управління з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами України;

проводить переговори і укладає міжурядові договори України з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами України про міжнародні договори України, забезпечує виконання міжнародних договорів України з питань зовнішньоекономічної діяльності всіма державними органами управління, підпорядкованими Кабінету Міністрів України, та залучає до їх виконання інші суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності на договірних засадах;

відповідно до своєї компетенції, визначеної законами України, вносить на розгляд Верховної Ради України пропозиції про систему міністерств, державних комітетів і відомств — органів оперативного державного регу-лювання зовнішньоекономічної діяльності, повноваження яких не можуть бути вищими за повноваження Кабінету Міністрів України, які вона має згідно з законами України;

забезпечує складання платіжного балансу, зведеного валютного плану України;

здійснює заходи щодо забезпечення раціонального використання коштів Державного валютного фонду України;

забезпечує виконання рішень Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй з питань зовнішньоекономічної діяльності.

Наступним державним органом, що здійснює регулювання зовнішньоекономічної діяльності, є Національний банк України, який:

здійснює зберігання і використання золотовалютного резерву України та інших державних коштовностей, які забезпечують платоспроможність України;

представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших держав, міжнародними банками та іншими фінансово-кредитними установами та укладає відповідні міжбанківські угоди;

регулює курс національної валюти України стосовно грошових одиниць інших держав;

здійснює облік і розрахунки за наданими і одержаними держа-вними кредитами і позиками, провадить операції з централізованими валютними ресурсами, які виділяються з Державного валютного фонду України у розпорядження Наці-онального банку України;

здійснює інші функції відповідно до Закону «Про банки і банківську діяльність» та інших законів України.

Центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики також являє собою державний орган, що регулює зовнішньоекономічну діяльність та виконує такі функції:

забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики при здійсненні суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності виходу на зовнішній ринок, координацію їх зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі відповідно до міжнародних договорів України;

здійснює контроль за додержанням усіма суб’єктами зовніш-ньоекономічної діяльності чинних законів України та умов міжнародних договорів України;

проводить антидемпінгові, антисубсидиційні та спеціальні розслідування у порядку, визначеному законами України;

виконує інші функції відповідно до законів України і Положення про центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики.

Наступним проблемним питанням є розкриття функцій та завдань центральних органів виконавчої влади. Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство економіки України та з питань європейської інтеграції (далі — Мінекономіки), що затверджене Указом Президента України від 23.10.2000р. № 1159/2000, Мінекономіки України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади у забезпеченні реалізації єдиної державної політики економічного і соціального розвитку України.

Мінекономіки України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується безпосередньо Кабінетом Міністрів України.

Основними завданнями Мінекономіки України є:

1) участь у формуванні державної політики еконо-мічного і соціального розвитку України, розроблення механізмів її реалізації, прогнозів економічного і соціального розвитку на середньо- та короткостроковий періоди та відповідних про-грамних документів;

2) створення сприятливих економіч-них умов для функціонування суб’єктів господарювання всіх форм власності, розвитку ринкових відносин, конкурентного се-редовища; участь у реалізації антимонопольної політики;

3) розроблення пропозицій щодо формування державної полі-тики у сфері реалізації прав власності;

4) участь у форму-ванні державної регіональної політики, організація роботи, пов’язаної з її проведенням;

5) забезпечення проведення єдиної зовнішньоекономічної політики, державної економічної політики щодо інтеграції України у світову економіку, здійснен-ня економічного та соціального співробітництва з Європейськи-ми Співтовариствами (Європейським Союзом);

6) участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями, економічними угрупованнями, відповідними міждержавними і регіональними організаціями, в тому числі кредитно-фінансовими установами інших держав, координація роботи, пов’язаної із залученням міжнародної технічної допомоги;

7) забезпечення в межах своїх повноважень захисту економіч-них прав і законних інтересів України, вітчизняних та іноземних суб’єктів господарювання;

8) участь у розробленні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері розвитку внутрішньої торгівлі та послуг.

Окремої уваги заслуговує визначення функцій Державної митної служби та Антимонопольного комітету у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності.

Державна митна служба України:

здійснює митний контроль в Україні згідно з чинними законами України.

Антимонопольний комітет України:

здійснює контроль за додержанням суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності антимонопольного законодавства.

До органів місцевого управління зовнішньоекономічною діяльністю належать:

місцеві Ради народних депутатів України та їх виконавчі і розпорядчі органи;

територіальні підрозділи (відділення) органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України.

Зазначимо, що нормативні акти місцевих Рад на-родних депутатів України та підпорядкованих їм виконавчих органів стосовно регулювання зовнішньоекономічної діяльності приймаються тільки у випадках, прямо передбачених законами України. Місцеві Ради народних депутатів України та їх вико-навчі органи діють як суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності лише через створені ними зовнішньоекономічні комерційні орга-нізації, які мають статус юридичної особи України.

Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяль-ності України можуть створювати свої територіальні підроз-діли (відділення), якщо це випливає з їх компетенції, яка визнача-ється законами України та положеннями стосовно дій цих органів державної влади.

Зазначені органи територіально-го регулювання зовнішньоекономічної діяльності створюються за погодженням з відповідними місцевими Радами народних де-путатів України та в межах загального ліміту бюджетних ко-штів, що виділяються на утримання відповідних органів держа-вного регулювання України.

Заслуговує також на увагу розгляд постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Комісії з питань удосконалення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності» (далі — Постанова) від 07.04.2003 р. № 484.

Згідно із Постановою Комісія з питань удосконалення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі — Комісія) є постійно діючим координаційним органом, утвореним Кабінетом Міністрів України з метою забезпечення реалізації державної політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Основними завданнями Комісії є:

моніторинг соціально-економічних наслідків реалізації законодавства з питань зовнішньоекономічної діяльності;

аналіз практики застосування законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та підготовка пропозицій щодо вдосконалення роботи органів виконавчої влади із забезпечення реалізації зако-нодавства;

підготовка пропозицій стосовно вдосконалення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності для забезпечення захисту національних інтересів України, детінізації економіки та запобігання вчиненню корупційних діянь;

проведення моніторингу національного законодавства з метою забезпечення його відповідності нормам та принципам Світової Організації Торгівлі, а також розроблення пропозицій щодо усунення виявлених розбіжностей.

Комісія відповідно до покладених на неї завдань:

заслуховує на своїх засіданнях інформацію керівників міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади з питань застосування законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

організовує підготовку проектів нормативно-правових актів з питань зов-нішньоекономічної діяльності, проведення наукових досліджень та експертних оцінок, утворює з цією метою підкомісії, робочі групи;

розглядає проекти нормативно-правових актів з питань зовнішньоекономічної діяльності, подає Кабінетові Міні-стрів України відповідні пропозиції;

бере участь у розроб-ленні та здійсненні заходів, спрямованих на забезпечення вико-нання Україною міжнародних договорів з питань зовнішньоекономічної діяльності, готує в установленому порядку пропозиції щодо укладання відповідних міжнародних договорів;

подає пропозиції щодо скасування прийнятих органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, установами та організаціями рішень, які суперечать Конституції і законам України;

організовує роз’яснювальну роботу з питань законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі через засоби масової інформації;

здійснює контроль за виконанням прийнятих Комісією рішень.

Комісія для виконання покладених на неї завдань має право:

одержувати в установленому порядку безоплатно від міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;

залучати у разі потреби в установленому порядку для роботи в Комісії відповідальних працівників міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, провідних учених, фахівців, представників підприємств та громадських організацій;

вносити Кабінету Міністрів України пропозиції з питань, що належать до її повноважень.