17.1. Зовнішньоекономічна діяльність та її правове регулювання

Основні принципи зовнішньоекономічної діяльності визначені Законом України від 3 серпня 1990 р. "Про економічну самостійність України". До них належать такі принципи:

а) суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоеконо

мічноїдіяльності;

б) свободи зовнішньоекономічного підприємництва;

в) юридичної рівності і недискримінації;

г) верховенства закону;

д) захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяль

ності;

є) еквівалентності обміну;

є) неприпустимостідемпінгуприввезенні та вивезенні товарів.

Стаття 377Господарського кодексу України визначає зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів господарювання як господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном або робочою силою.

Відповідно до ст.

суб'єкти господарювання України, що постійно знаходяться на її території;

структурні одиниці іноземнихгосподарюючихсуб'єктів, що не є юридичними особами за законодавством України, але мають постійне місцезнаходження в Україні;

зовнішньоекономічні організації, що мають статус юридичних осіб, утворені в Україні відповідно до закону.

РОЗЛІЛ 17. Правове регулювання зовнішньоекономічноїліяльносгі\ 237

Всі зазначені суб'єкти зовнішньоекономічноїдіяльності ма-ють рівне право вчиняти будь-які дії, прямо не заборонені законами України, незалежно від форми власності та інших ознак.

Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно із законами України. Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їхніх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.

Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України мають право відкривати свої представництва на території інших держав згідно із законами цих держав.

До видів зовнішньоекономічної діяльності належать:

експорттаімпорттоварів, капіталів та робочої сили;

надання суб'єктами зовнішньоекономічноїдіяльності України послуг іноземним суб'єктам господарськоїдіяльності: виробничі, транспортно-експедиційні, страхові, консультаційні, маркетингові, експортні, посередницькі, брокерські, агентські, консигнаційні, управлінські, облікові, аудиторські, юридичні, туристичні та ін.;

наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інші види кооперації з іноземними суб'єктами господарськоїдіяльності;

міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами;

кредитні та розрахункові операції, створення банківських, кредитних та страхових установ як за межами України, так і на її території; /

спільна підприємницька діяльність, у тому числі створен-ня спільних підприємств;

підприємницькадіяльність,пов'язаназ наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності;

організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів тощо; організація та здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України;

товарообмінні операції;

орендні, в тому числі лізингові, операції;

операції з придбання, продажу та обміну валют на валют-.

238 | С.Й.

них аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;

— інші види зовнішньоекономічноїдіяльності.

Державне регулювання зовнішньоекономічноїдіяльності здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Міністерство економіки і Державний митний комітет України відповідно до їхньої компетенції, визначеноїст. 380 Господарського кодексу України, а також органи місцевого самоврядування, компетенція яких в галузі зовнішньоекономічноїдіяльності визначена ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування".

Держава регулює зовнішньоекономічну діяльність шляхом:

/. Валютного контролю. Такий режим встановлений Декретом КМУвід 19лютого 1993 р.№ 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", яким визначено загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших кредитно-фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права і обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

2. Митного контролю. Він здійснюється згідно із Законом "Про зовнішньоекономічну діяльність" та Митним кодексом України і проводиться шляхом:

а) ліцензування.

Основні види ліцензій:

генеральна ліцензія — відкритий дозвіл на експортно-імпортні операціїз певним товаромта певною країною (групою країн) протягом періоду дії режимуліцензування цього товару;

разова ліцензія — разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічноїдіяльності на пе-ріод, не менший ніж необхідний для здійснення експортної чи імпортної операції;

відкрита ліцензія—дозвіл на експорт-імпорттовару протягом певного періоду (але не менший одного місяця) з визначенням його загального обсягу.

Ліцензії на експорт чи імпорт товарів видаються Міністерством економіки України на підставі заяв суб'єктів зовнішньое-кономічноїдіяльності.

РОЗАІЛ 17.

б) квотування. В Україні запроваджуються такі види експортних (імпортних) квот:

глобальні квоти—квоти, що встановлюються для товару без зазначення конкретних країн чи груп країн, в які товар експортується або з яких він (вони) імпортується;

групові квоти — квоти, що встановлюються для товару із зазначенням групи країн, в які товар експортується або з яких він імпортується;

індивідуальні квоти—квоти, що встановлюються для това-ру із зазначенням конкретної країни, в яку товар може експортуватись або з якої він може імпортуватись.

Для кожного виду товару встановлюєтьсялжиеодинвид квоти.

Підставою для здійснення експортно-імпортних операцій є зовнішньоекономічні контракти. Вони укладаються в письмовій формі. Форма такого контракту визначається правом місця його укладення.

Зовнішньоекономічні контракти підлягають державній реє- ¦ страції в Міністерстві економіки України і його органами на місцях.

Відповідно до законодавства України можуть застосовуватися й інші форми державного регулювання зовнішньоекономічноїдіяльності — використання спеціальних імпортних процедур, запровадження спеціальних економічних зон та інших спеціальних правових режимів, застосування спеціальних санкцій за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.

Постановою КМУвід 12 грудня 1998 р. "Про посилення контролю за проведенням розрахунків резидентів і нерезидентів за зовнішньоекономічними операціями" передбачається тимчасове зупинення зовнішньоекономічноїдіяльності підприємств України шляхом неприйняття комерційними банками платіжнихдору-чень на перерахування валютних цінностей на користь нерезидентів.

Крім того, у випадку закінчення триденного банківського терміну з дня завершення терміну, протягом якого господарюючий суб'єктне надав банку документів, що підтверджують повернення валютних коштів з-за кордону, уповноважені банки зупинять перерахування валютних цінностей з рахунків резидентів на користь нерезидентів.

Захист прав та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічноїдіяльності здійснюється згідно з нормами міжнародного права через дипломатичні та консульські установи України.

— 240 І С.Й. Кравчук. Госполарське право України