Цивільні процесуальні штрафи
це самостійна галузева відповідальність (цивільна процесуальна відповідальність) у
148
Цивільний процес
вигляді заходу майнового впливу, встановленого ЦПК, яка застосовується судом до осіб, котрі не виконали покладених на них конкретних процесуальних обов'язків у складі цивільних процесуальних правовідносин у справі.
ЦПК України цивільні процесуальні штрафи зокрема встановлено: за неявку в суд свідка (ст.44), за неподання на вимогу суду письмових і речових доказів (ст.ст. 48, 53), за порушення вжитих судом заходів по забезпеченню позову (ст.153) тощо.Єдина для всіх зазначених правопорушень штрафна санкція характеризується особливостями за суб'єктним складом, підставами відповідальності, умовами і процесуальним порядком застосування. У всіх правопорушеннях штраф передбачений в розмірах до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Суб'єктний склад відповідальності у вигляді штрафу неоднорідний. Це - особи, які беруть участь у справі (сторони, свідки; посадові особи підприємств установ, організацій і громадяни; посадові особи підприємств, установ, організацій), а також ті, які не беруть участь у ній - незабезпечення явки представника організації в судове засідання (ст.172 ЦПК).
Штраф може бути накладений суддею або судом при колегіальному розгляді справ, передбачених ст.ст. 124і, 237,255 ЦПК.
У більшості норм цивільного процесуального права накладення штрафу передбачене за винні протиправні дії (порушення порядку в залі суду) чи бездіяльність (невиконання обов'язку щодо подання суду доказів, незабезпечення явки представників в судове засідання, порушення заходів по забезпеченню позову тощо). В той же час за окремі правопорушення штраф може бути накладений за невиконання у встановлений строк певних процесуальних дій без наявності вини.
Про накладення штрафу виноситься ухвала, копія якої надсилається оштрафованій особі (ст.82 ЦПК).
Остання протягом десяти днів після одержання копії може просити суд, який наклав штраф, про зняття або зменшення його розміру.149
Чорнооченко C.I.
Цивільний процес
Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням оштрафованої особи, але ЇЇ неявка не перешкоджає розгляду заяви. На ухвалу про відмову зняти штраф чи зменшити його розмір може бути подана скарга і внесене подання прокурором (ст.83 ЦПК). Інший процесуальний порядок встановлений СТ.417 ЦПК. Ухвала суду про накладення штрафу може бути оскаржена особою, на яку його накладено, а прокурором -внесено подання.
Штраф, встановлений цивільним процесуальним правом, є самостійним галузевим видом відповідальності, яка відрізняється від штрафної відповідальності, встановленої іншими галузями права - цивільного, адміністративного, кримінального.
Цивільну процесуальну відповідальність у вигляді відшкодування майнових збитків несуть особи, які порушили вжиті судом заходи по забезпеченню позову, а перед відповідачем -позивач за збитки, завдані йому забезпеченням позову (ст.ст. 152, 158 ЦПК). Заявник зобов'язаний відшкодувати держателю цінного папера збитки, заподіяні йому забороною видачі вкладів або облігацій державних позик та інших цінних паперів на пред'явника (ст.284 ЦПК). Аналогічно особи, в яких знаходиться майно боржника, - за ухилення від виконання розпоряджень судового виконавця, пов'язаних із зверненням стягнення на це майно, якщо внаслідок цього були завдані збитки стягувачу. Шкода, заподіяна виплатою працівникові грошових сум внаслідок невиконання рішення суду, може бути стягнена з посадової особи, винної в невиконанні рішення про поновлення на роботі.
Понесені стороною витрати у справі (ст.75 ЦПК) і неодер-жана винагорода за фактичну втрату робочого часу відповідно до середнього заробітку (ст.77 ЦПК) мають розглядатися як збитки, а обов'язок по їх відшкодуванню — як майнова цивільна процесуальна відповідальність. На підставі ст.75 ЦПК суд присуджує стороні, на користь якої постановлено рішення, з другої сторони всі судові витрати, хоча б ця сторона і була звільнена від сплати судових витрат на користь держави.
150
Відповідач повинен нести судові витрати тому, що він не виконав цивільний обов'язок, порушив суб'єктивне матеріальне право позивача, який змушений був звернутися в суд за захистом і поніс певні витрати, пов'язані з розглядом справи.
Позивач несе відповідальність по відшкодуванню відповідачу понесених останнім судових витрат у випадку відмови суду в задоволенні позову, тобто у зв'язку з тим, що ним був пред'явлений безпідставний позов (ст.99 ЦПК).
Передбачена ЦПК майнова цивільно-процесуальна відповідальність є в одних випадках додатковою до штрафної (ст.
153 ЦПК), а в інших - самостійною - ст.ст. 77, 158, 284 ЦПК.Важливою умовою майнової цивільної процесуальної відповідальності є протиправність дій (бездіяльність), внаслідок яких були завдані збитки. Протиправними діями (бездіяльністю) є такі, що вчинені проти права, передбаченого цивільного процесуального правопорядку, порушують суб'єктивні права сторін. Такий характер матимуть дії осіб, вчинені проти встановлених судом заходів по забезпеченню позову, коли всупереч прийнятій судом забороні, такі особи вчинили певні дії, платежі або передали майно (ст.153 ЦПК), чим завдали збитків позивачу.
На захист суб'єктивних прав позивача може бути пред'явлена позовна вимога органами державного управління, профспілками, іншими організаціями, установами, підприємствами (ст.121 ЦПК), прокурором (ст. 11S ЦПК). За їх ініціативою може бути прийнято судом і забезпечення позову, яким відповідачу були завдані збитки. Тому було б неправильним, щоб у цих випадках наставала відповідальність лише позивача.
У правильному визначенні відповідальності за цивільні процесуальні правопорушення вирішальне значення має встановлення наявності причинного зв'язку між протиправними цивільними процесуальними діями (бездіяльністю) і шкодою.
151
Чорнооченко C.I.
Цивільний процес
Для характеристики цивільного процесуального правопорушення важливе значення має суб'єктивний елемент -вина заподіювача. Наявність винної поведінки посадової особи необхідна для настання майнової відповідальності за шкоду, завдану затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника. Збитки, завдані виплатою працівникові грошових сум внаслідок затримки виконання рішення суду, можуть бути стягнені з винних посадових осіб. Наявність вини сторони необхідна для покладання оплати на користь другої сторони винагороди за фактичну втрату робочого часу (ст.77 ЦПК). Винна поведінка сторони може полягати в заявленні безпідставного позову, в систематичному протидіянні правильному і швидкому розглядові та вирішенню справи, тобто в прямому умислі. Не вимагається наявність вини позивача для відшкодування ним відповідачеві судових витрат (ст.75 ЦПК).
Процесуальний порядок відшкодування завданих майнових збитків процесуальним правопорушенням звичайний: пред'явлення самостійного позову, який розглядається за правилами цивільного судочинства.
У новому цивільно-процесуальному законодавстві відсутня спеціальна глава, присвячена судовим штрафам, яка була в ЦПК 1963 р. В самому тексті кодексу штраф згадується лише один раз - у ч. 9 ст. 75 нового ЦПК України, а саме судова повістка чи оголошення про виклик у суд повинна містити роз'яснення про можливість накладення штрафу на особу, яка викликається до суду, у випадку її неявки.
Натомість новий ЦПК України включає главу 9 розділу І „Заходи процесуального примусу".