Розгляд справ міжнародним комерційним арбітражем.
У міжнародному комерційному арбітражі існують конкретні стадії вирішення спору, згідно з якими справа рухається від одного процесуального результату до іншого.
По-перше, позивач відсилає відповідачу та арбітражній установі повідомлення про арбітраж, на яке відповідач надає відповідь.
Залежно від правил, таке повідомлення може включати в себе більш детальні вимоги. В інших випадках таке повідомлення буде дуже коротким, а письмові матеріали з вимогою будуть надіслані пізніше.Наступним етапом є призначення арбітрів, як правило, відповідно до арбітражної угоди сторін. Після обрання арбітражного трибуналу відбувається попередня організаційна зустріч між сторонами, на якій обговорюються питання майбутнього провадження.
Усні слухання в арбітражному провадженні відбуваються під час одного засідання, що може тривати декілька днів, або в низці багатоденних слухань, які часом відбуваються протягом декількох тижнів або місяців. На слуханні можуть бути короткі вступні заяви, за якими слідують усні свідчення сторін та свідків, пред’явлення доказів та виступи експертів. Після заключних заяв арбітри повинні винести рішення по справі. Так виглядає стислий перебіг арбітражного процесу, який може відрізнятися залежно від обраної процедури розгляду справи.
Розпочинати арбітражний процес необхідно з ретельного аналізу арбітражної угоди між сторонами. Процедурні дії на початку арбітражу можуть відрізнятися залежно від арбітражної установи чи регламенту. Згідно з регламенту Лондонського комерційного арбітражного суду арбітражний процес вважається розпочатим з моменту отримання арбітражною інституцією «прохання» позивача про арбітраж.
Згідно з регламентом ЮНСІТРАЛ процес розпочинається з отриманням відповідачем повідомлення про арбітраж. Крім того, деякі арбітражні регламенти передбачають, що, якщо сторони не домовились про інше, арбітражний розгляд не розпочався, поки не призначені арбітри.
Ці моменти фіксації початку арбітражного процесу є необхідними для подальшого перебігу строків арбітражного провадження. У випадку необхідності подання детального позову до арбітражної установи, він, як правило, містить у собі перелік необхідних вимог:— «прохання» про арбітраж;
— контактна інформація сторін;
— посилання на арбітражну угоду;
— посилання на контракт, що регулює спір;
— опис претензії та факти, що її підкріплюють.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» протягом строку, погодженого сторонами або визначеного третейським судом, позивач повинен заявити про обставини, що підтверджують його позовні вимоги, про питання, що підлягають вирішенню, та про зміст своїх позовних вимог, а відповідач повинен заявити свої заперечення з цих причин, якщо тільки сторони не домовилися про інше щодо необхідних реквізитів таких заяв. Сторони можуть подати разом із своїми заявами всі документи, які вони вважають такими, що мають відношення до справи, або можуть зробити посилання на документи або інші докази, які вони представлять надалі. Якщо сторони не домовились про інше, в ході арбітражного розгляду будь-яка сторона може змінити або доповнити свої позовні вимоги або заперечення щодо позову, якщо тільки третейський суд не визнає недоцільним дозволити таку зміну або доповнення з урахуванням допущеної затримки.
За умови дотримання будь-якої іншої угоди сторін третейський суд приймає рішення про те, чи проводити усне слухання справи для представлення доказів або усних дебатів, чи здійснювати розгляд тільки на підставі документів та інших матеріалів. Проте, крім того випадку, коли сторони домовились не проводити усного слухання, третейський суд повинен провести таке слухання на відповідній стадії розгляду, якщо про це просить будь-яка із сторін.
Сторонам досить завчасно повинно бути надіслано повідомлення про будь-яке слухання та про будь-яке засідання третейського суду, що проводиться з метою огляду товарів, іншого майна або документів.
Всі заяви, документи або інша інформація, що подаються однією із сторін третейському суду, повинні бути передані іншій стороні.
Сторонам повинні бути передані також будь-які висновки експертів або інші документи доказового характеру, на яких третейський суд може базуватися при прийнятті свого рішення (ст.24).Більшість арбітражних регламентів вимагає від сторін проведення усного слухання по справі. Проте сторони мають право передати арбітрам свої документи, докази та іншу інформацію в письмовому вигляді. Але більшість юристів надає перевагу усному слуханню, де можливо донести свою думку до арбітрів, допитати свідків та задавати питання експертам. Під час розгляду справи трьома арбітрами, сторони часто погоджуються на те, що голова арбітражного трибуналу буде вирішувати питання процесуального характеру. Наприклад, він може встановити час допиту свідка сторонами. Це робить процес більш швидким, на відміну від ситуації, коли три арбітри вирішують процесуальні питання разом.
Місце проведення засідання, як правило, фіксується в арбітражній угоді між сторонами. У випадку, коли в арбітражній угоді не зазначено місця проведення арбітражу, арбітри самостійно оберуть його з «нейтральних» для сторін варіантів.
Мова слухання й арбітражу в цілому також, як правило, визначається в арбітражному застереженні. Якщо цього немає, і якщо сторони не можуть домовитися про мову, арбітри самостійно оберуть мову провадження.
Сучасні технології відіграють усе більшу роль в арбітражному провадженні. Починаючи від програм для презентацій та відеозв’язку і закінчуючи потужними базами даних, сучасний арбітражний процес володіє повним арсеналом сучасних технологій для проведення ефективного провадження.
Арбітри можуть обмежити час, що надається кожній стороні для надання свідчень. Арбітраж повинен прагнути до балансу в рівному ставленні до сторін і можливості висловити свою думку. Деякі арбітри встановлюють дуже жорсткі обмеження за часом, даючи кожній стороні однакову кількість хвилин на виступ.
Після закінчення слухання справи арбітри та сторони можуть провести підсумкове засідання. У випадку виявлення нових доказів чи обставин справи сторона матиме можливість надати короткий коментар на нововиявлені обставини.
Якщо нові дані з’явилися після закінчення слухання, але до винесення рішення, сторона може прагнути відновити провадження. Рішення про відновлення арбітражного провадження буде прийматися арбітрами.Третейський суд вирішує спір згідно з такими нормами права, які сторони обрали як такі, що застосовуються до суті спору. Якщо в ньому не висловлено іншого наміру, будь-яке положення права або системи права будь-якої держави повинно тлумачитись як таке, що безпосередньо відсилає до матеріального права цієї держави, а не до її колізійних норм.
В разі відсутності якої-небудь вказівки сторін третейський суд застосовує право, визначене згідно з колізійними нормами, які він вважає застосовними. Третейський суд приймає рішення ex aequo et bono, або як "дружній посередник", лише в тому разі, коли сторони прямо уповноважили його на це.
В усіх випадках третейський суд приймає рішення згідно з умовами угоди і з врахуванням торгових звичаїв, що стосуються даної угоди.
При арбітражному розгляді колегіальним складом арбітрів будь-яке рішення третейського суду, якщо сторони не домовились про інше, повинно бути винесено більшістю арбітрів. Проте питання процедури можуть вирішуватись арбітром, що є головою третейського суду, якщо його уповноважать на це сторони або всі члени третейського суду.
7.