§ 1. Поняття, суть та види судових рішень (постанов)

Діяльність суду проходить у порядку, визначеному законом, у чіткій цивільній процесуальній формі, що включає процесуальне закріплення діяльності суду як органу державної судової влади.

Суд при розгляді та вирішенні цивільних справ може постановляти різні процесуальні акти, серед них рішення та ухвали.

Значення судових рішень (постанов) полягає у тому, що в них закріплюються владні волевиявлення суду щодо усіх питань, які виникають у ході розгляду та вирішення цивільної справи у суді.

Отже, у порядку цивільного судочинства суди ухвалюють рішення, постановляють ухвали та видають судові накази. Рішення суду – це судові рішення (постанови) суду, якими завершується судовий розгляд, вирішується справа по суті, дається відповідь на матеріально-правову вимогу позивача, пред’явлену до суду. Ухвалами суду вирішуються усі питання процесу, які не пов’язані із вирішенням справи по суті. Вони можуть стосуватися порушення та підготовки справи до розгляду, забезпечення доказового матеріалу, визначати хід процесу, оформляти відповіді суду на заявлені клопотання та заяви і т.п. Судовий наказ – нова форма судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна, що ухвалюється у справах наказного провадження (дет. див.: гл. 20 цього посібника).