Теорія і практика оцінки рівня та якості життя населення за кордоном

Проблема підвищення якості життя населення є актуальною в усі часи для всіх країн, незалежно від типу існуючої економічної системи та рівня розвиненості. Тобто питаннями оцінки рівня та якості життя населення в Україні й інших країнах світу вчені й практики займаються вже давно.

Слід зазначити, що країни використовують два підходи для оцінювання рівня та якості життя населення. Мета і призначення цих підходів різні. Перший використовується для оцінювання рівня та якості життя населення в межах країни з метою прийняття державними органами управлінських рішень. За другим підходом оцінка рівня та якості життя населення здійснюється для міжнародних порівнянь з різними країнами світу.

Міжнародна статистика рівня життя почала розвиватися у 1960 році, коли робочою групою ООН була підготовлена доповідь про принципи визначення та виміру рівня та якості життя населення в міжнародному масштабі. Це була перша спроба створення системи показників.

Міжнародне співробітництво є найважливішим кроком для обміну досвідом, технологіями, ресурсами, товарами, робочою силою та ін. Особу принципову важливість зберігають для України Країни СНД. Але не лише з причини розвитку зовнішньоекономічної діяльності, але й як корисна база для порівняння поступу та проблем соціально-економічного розвитку. Країни співдружності мають багато схожих успадкованих від радянських часів макроекономічних та соціальних диспропорцій.

Проведення аналізу основних тенденцій соціально-економічного розвитку країн Співдружності у контексті визначення ефективності національних економік та їх спрямованості на досягнення основної мети сучасного суспільства - підвищення рівня та якості життя населення, дасть змогу визначити пріоритетні напрями соціально-економічних реформ для України.

Оцінюючи рівень соціально-економічного розвитку в колишніх радянських республіках, експерти, в першу чергу, враховують розмір ВВП на душу населення, співвідношення розміру зовнішнього боргу країни і її ВВП, зіставляють статистичні показники щодо рівня та якості життя населення.

Більшість західних експертів на перше місце в рейтингу розвитку п'ятнадцяти колишніх республік СРСР за станом на 2011 рік поставили Естонію (населення - 1,6 млн осіб), яка на той час мала такі показники: ВВП на душу населення в поточних цінах (у доларах США ) - 14.836; співвідношення зовнішнього боргу до ВВП - 7,8 %; середня зарплата - 790 доларів США; середня пенсія - 305 доларів США; середня тривалість життя - 75 років; зайнятість населення - 83,5 %; відсоток вступників до вузів випускників школи - 95 %. При тому, що естонські матері в перші 1,5 року після народження отримують допомогу, розмір якої дорівнює їх зарплаті до відходу в декретну відпустку, демографічна ситуація в країні за останні роки значно погіршилася.

Росії західними експертами відведено третє місце в рейтингу розвитку пострадянських країн (населення - 150 млн осіб), яка мала за станом на 2011 рік такі показники: ВВП на душу населення - 10.500 доларів США; співвідношення зовнішнього боргу до ВВП - 12 %; середня зарплата - 700 доларів США; середня пенсія - 250 доларів США; середня тривалість життя - 69 років; зайнятість населення - 93 %; відсоток вступників до вузів випускників школи - 95 %. Велику увагу влада Росії приділяє соціальній сфері - регулярно підвищуються зарплати робітників бюджетної сфери та пенсії, зростають обсяги соціального житла, що будується, зводяться нові заклади здоров'я, культурні та освітні заклади.

Україна в рейтингу розвитку пострадянських республік колишнього СРСР посідає восьме місце (населення приблизно 45 млн осіб) з такими основними показниками: ВВП на душу населення - 3 000 доларів США; співвідношення зовнішнього боргу до ВВП - 41 %; середня зарплата - 280 доларів США; середня пенсія - 150 доларів США; середня

тривалість життя - 69 років; зайнятість населення - 92 %; відсоток вступників до вузів випускників шкіл - 97 %.

Тринадцяте місце в рейтингу розвитку експерти відвели Туркме- ністану (населення - 5,0 млн осіб), показники якого до теперішнього часу такі: ВВП на душу населення - 3.900 доларів США; співвідношення зовнішнього боргу до ВВП - 17 %; середня зарплата - 300 доларів США; середня пенсія - 70 доларів США; середня тривалість життя - 65 років; зайнятість населення - 84 %; кількість сімей з персональними комп'юте­рами - 7,5 %; відсоток вступників до вузів випускників шкіл - 18 %.

Туркменістан є закритою від зовнішнього світу країною. Державі належать усі великі промислові підприємства. Але влада постійно вводить різні пільги для населення. Всім власникам автомашин видається безкоштовно 120 - 150 літрів бензину на місяць, газ і

електрика подаються до будинку безкоштовно. Існують дотації на хліб, а сіль видається безкоштовно. Проблемою країни є дуже низький рівень охорони здоров'я з причини нестачі кваліфікованих лікарів, а також занадто малий розмір пенсій.

Отже, на прикладі деяких країн пострадянського простору можна констатувати багато схожих невирішених питань щодо рівня життя населення.

У сучасний час розвиток України визначається у загальному контексті Європейської інтеграції з орієнтацією на засади західної культури: парламентаризм, права людини, права національних меншин, лібералізацію, свободу отримання освіти, свободу пересування та інше.

У культурному аспекті європейська інтеграція України є входженням до союзу європейських народів, повернення до євро­пейських політичних і культурних традицій. Перспектива європейської інтеграції є вагомим стимулом для успіху економічної і політичної перебудови.

З метою реалізації стратегічного курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу (ЄС) указами Президента України затверджена "Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу". Основними напрямами культурно-освітньої і науково-технічної інтеграції визначено впровадження європейських норм і стандартів в освіті, науці й техніці, поширення власних культурних і науково-технічних здобутків у ЄС.

У цьому процесі особливо важливим є здійснення спільних наукових, культурних, освітніх та інших проектів, залучення українських вчених та фахівців до загальноєвропейських програм наукових досліджень. Найважливішою соціокультурною проблемою сьогодення є необхідність реформування системи освіти України, її удосконалення і підвищення рівня якості відповідно до формування позитивних умов індивідуального розвитку людини, її соціалізації.

У зв'язку з цим виникає необхідність визначення та затвердження нормативно-правового забезпечення в галузі освіти з урахуванням вимог міжнародної та європейської систем стандартів та сертифікації.

Пріоритетними напрямами державної політики розвинених країн щодо розвитку освіти є:

формування та захист національних і загальнолюдських цінностей; постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу, створення рівних можливостей у здобутті вищої освіти громадянам;

постійне вдосконалення освітніх та інформаційних технологій;

підвищення професіоналізму і соціального статусу працівників освіти, посилення їх державної і суспільної підтримки;

розвиток освіти як відкритої державно-суспільної системи.

3.4.