Статеві органи та органи сечовидільної системи в процесі ембріогене­зу розвиваються з єдиного зародкового листка (мезодерми), вони мають тісний анатомо-фізіологічний зв’язок, спільне кровопостачання та лімфа­тичну систему.

Тому захворювання однієї системи нерідко призводить до патологічних змін в органах іншої, аномалії розвитку статевих органів мо­жуть поєднуватись з аномаліями розвитку сечовидільної системи.

При запальних захворюваннях геніталій можливість виникнення пато­логічного процесу в органах сечовидільної системи сягає 35-60%.

Досить часто у зв’язку з анатомічними особливостями під час гінеколо­гічних операцій травмуються сечовий міхур, сечоводи, що вимагає відповід­ного оперативного лікування.

Отже, для правильної діагностики, лікування, а також для усунення ускладнень, що виникають при лікуванні, слід знати основи урогінекології.