САНАТОРНО-КУРОРТНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ

Кліматотерапія. Клімат — це багатолітній погодний режим певної місцевості. До поняття «кліматотерапія» входить лікувально-профілактич­ний вплив на організм повітря, морської води, сонячних променів.

Аеротерапія. Лікування повітрям використовують у вигляді прогу­лянок, загальних повітряних ванн. Лікувальними чинниками є підвищення оксигенації організму, стимуляція функції дихальної, серцево-судинної, центральної нервової систем, опорно-рухового апарату, що важливо для жі­нок, умови праці яких пов’язані з гіподинамією, яка призводить до застій­них явищ в органах малого таза.

Купання в морі (таласотерапія) має загальнозміцнювальний та тоні­зуючий вплив на організм жінки завдяки дії трьох основних факторів морської води: термічного, механічного (гідромасаж), хімічного (в морській воді містяться іони калію, натрію, магнію, кальцію, фтору, брому, йоду). Позитивний вплив також має фізичне навантаження під час плавання.

Геліотерапія — дія прямих сонячних променів підвищує опірність організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища, має зне­болювальний та фібролітичний вплив, позитивно діє на менструальну та секреторну функції жінки. Основна біологічна роль належить ультрафіоле­товому випромінюванню, яке викликає фотохімічні реакції, що мають як місцевий (еритема з наступною пігментацією даної ділянки), так і загальний вплив на організм.

Протипоказана кліматотерапія, зокрема, сонячні ванни, хворим із пухлинами статевих органів, схильним до маткових кровотеч, із порушенням функції кори надниркових залоз та щитоподібної залози, при органічних захворюваннях серця та нервової системи.

Лікування кліматичними факторами показане жінкам із хронічними запальними захворюваннями статевих органів поза стадією загострення, при безплідності, генітальному інфантилізмі, аменореї та гіпоменструаль- ному синдромі, виснаженні та недокрів’ї, після перенесених операцій на статевих органах як останній етап реабілітації.

Бальнеотерапія — лікування ваннами. Основний ефект забезпечують фізико-хімічні та біологічні властивості мінеральних вод, зокрема їх хіміч­ний, термічний та механічний ефекти. Для лікування хворих на гінекологічні захворювання найчастіше використовують хлоридно-натрієві, йодобромні, сірководневі та радонові води.

Сірководневі води показані при хронічних запальних процесах жіночих статевих органів, інфантилізмі, гіпофункції яєчників, деяких формах без­плідності. Протипоказаннями до бальнеотерапії є гострі та підгострі процеси геніталій, туберкульоз статевих органів. Лікування сірководневими ваннами проводять в санаторіях «Медобори» (с.Конопківка, Тернопільська обл.), He- мирів та Синяк.

Радонові ванни мають аналгезивну та протизапальну дію, знижують рівень естрогенів, нормалізують функцію щитоподібної залози. Протипока­зані вони за наявності спайкового процесу в малому тазі, фіброміомі матки,, генітальному ендометріозі. Радонові ванни застосовують на курортах Хме­льник, Миронівка, Знам’янка, Біла Церква.

Грязелікування — один з основних методів санаторно-курортного ліку­вання, який широко використовується в гінекології. Хімічні та фізичні влас­тивості лікувальних грязей мають десенсибілізуючу, розсмоктувальну та протизапальну дію, поліпшують функцію яєчників, реологічні властивості крові та енергетичне забезпечення організму. Основними курортами Украї­ни, де застосовують грязелікування, є Бердянськ, Євпаторія, Саки, Сергіївна, Слов’янськ, а також санаторій «Медобори» (с.Конопківка, Тернопільська обл.).

Показаннями до застосування грязей є: хронічний вульвіт, бартолініт, кольпіт, ендоцервіцит, ендометрит, сальпінгіт та сальпінгоофорит, перимет­рит, параметрит, аменорея, пов’язана з гіпофункцією яєчників, інфантилізм, трубна безплідність, стан після пластичних операцій на статевих органах.

Протипоказання: гострі запальні процеси геніталій, доброякісні та зло­якісні новоутворення статевих органів, порушення менструальної функції з гіперестрогенією, ендометріоз, передракові та фонові захворювання ста­тевих органів.

Грязі використовують у вигляді тампонів, компресів, аплікацій, загаль­них і місцевих грязьових та грязе-мінеральних ванн.

У гінекологічній практиці часто застосовують як теплоносії озокерит та парафін. Озокерит—мінерал, що є похідним нафти і містить церезин, парафін та інші смоли, мінеральні масла. Є дані про наявність у його складі ест­рогенних гормонів. Застосування озокериту стимулює регенеративні процеси в сполучній тканині, має протизапальну, десенсибілізувальну, імунокоригу- вальну дію. Парафін — суміш природних вуглеводнів, отримана в результаті перегонки нафти. Подразнюючи механорецептори шкіри, він покращує мікроциркуляцію, посилює фагоцитоз, активує регенеративні процеси.

Перелік контрольних питань:

■ лікувально-охоронний режим та харчування хворих;

■ лікування холодом і теплом;

■ спринцювання піхви;

■ вагінальні ванночки, вагінальні тампони;

■ медикаментозне лікування;

■ імунотерапія;

■ гормонотерапія;

■ кровоспинні засоби;

■ фітотерапія в гінекології;

■ фізіотерапія в гінекології;

■ санаторно-курортні методи лікування.