ФІЗІОТЕРАПІЯ В ГІНЕКОЛОГІЇ

Одним із важливих компонентів комплексу лікувальних, профілактичних та реабілітаційних заходів при гінекологічних захворюваннях є фізичні методи впливу на організм — фізіотерапія.

Різноманітні лікувальні фактори, що застосовують для лікування хворих, поділяють на природні: кліматотерапія, лікування світлом, теплом та холодом, лікування водними факторами (гідротерапія), грязями, мінеральними водами та штучні, отримані шляхом перетворення одного виду енергії в інший: масаж, лікування за допомогою спеціальних апаратів.

Призначати фізіотерапевтичні процедури потрібно дотримуючись певних вимог, а саме:

• патогенетичне обґрунтування застосування того чи іншого лікувального чинника;

• максимально ранній початок використання фізіотерапії і послідовне її застосування на всіх етапах лікування, профілактики та реабілітації;

• послідовність у призначенні одного чи різних фізичних факторів;

• систематичний лікарський контроль за реакцією організму хворої і вчасна корекція фізіотерапевтичних процедур;

• чіткий контроль за протипоказаннями до фізіотерапії з урахуванням онкологічної настороженості;

• врахування віку хворої та наявності патології внутрішніх органів для запобігання надмірному навантаженню на організм;

• призначати фізпроцедури бажано в перші дні після менструації, на час місячних лікування припиняють;

• доцільно призначати одночасно різні за дією процедури: місцевої, рефлекторної та загальної дії;

• неприпустиме одночасне призначення теплових та охолоджувальних процедур;

• на час отримання фізіотерапевтичного лікування хворій слід рекомендувати контрацепцію для запобігання позаматковій вагітності.

Штучні фізичні фактори

Електротерапія включає методи лікування електромагнітним полем та його складниками. В основі дії цих чинників лежить поглинання енергії тканинами з подальшим розвитком фізико-хімічних процесів, що визначають кінцевий терапевтичний ефект.

Методи електролікування поділяють на контактні та дистантні.

До методів лікування за допомогою постійного електричного струму належать: дія безперервного електричного струму—гальванізація (має спазмолітичний, міорелаксаційний, протизапальний, седативний та трофічний ефекти); електрофорез із медпрепаратами (визначається дією речовин, які вводять); дія імпульсного струму — електростимуляція (міонейростиму- лювальний ефект), електросон (седативний, знеболювальний, спазмолітичний, трофічний ефекти), діадинамотерапія (міонейростимулювальний, знеболювальний, судинорозширювальний ефекти); дія змінного струму: ам- пліпульстерапія (міонейростимулювальний, трофічний, знеболювальний, судинорозширювальний ефекти), місцева дарсонвалізація (місцевий вазо- реактивний, протизапальний, трофічний ефекти).

Вплив електромагнітних полів: НВЧ-терапія (міорелаксаційний, протизапальний, імунокоригувальний ефекти); КВЧ-терапія (нейростимулю- вальний, секреторний ефекти). Дія змінного електричного поля — УВЧ- терапія (міорелаксуючий, протизапальний, судинорозширювальний ефекти), магнітотерапія (гіпокоагулювальний, седативний, імунокоригувальний ефекти), індуктотермія (міорелаксаційний, протизапальний, знеболювальний ефекти).

Світлотерапія—використання з лікувальною метою світла оптичного діапазону, до якого належать видиме, інфрачервоне та ультрафіолетове випромінювання. Лікувальна дія світлової енергії визначається довжиною хвилі та інтенсивністю випромінювання. Видиме випромінювання через зоровий аналізатор діє на нервову систему, активує мікроциркуляцію та покращує трофіку тканин, які опромінюють.

Інфрачервоне випромінювання має теплову дію, викликає терморегуляторну реакцію поверхневої судинної сітки. Виділення тепла посилює тканинний обмін, що призводить до зміни проникності судин, зниження м’язового тонусу, розсмоктування запального вогнища, активації імунітету. Основними ефектами є протизапальний, трофічний та спазмолітичний.

Дія ультрафіолетового випромінювання визначається довжиною хвилі.

УФ-випромінювання з довжиною хвилі 320-400 нм викликає утворення меланіну в базальному шарі епідермісу, стимулює клітинний імунітет. Середня довжина хвилі (275-320 нм) викликає зниження збудливості та провідності нервових волокон. Випромінювання з цією довжиною стимулює утворення вітаміну D₃, має аналгезивний, протизапальний та вітаміноутворюючий ефекти. Випромінювання з довжиною хвилі 180-240 нм має бактерицидний та мікоцидний ефекти.

Лазерне випромінювання має високу монохроматичність, когерентність і направленість, а також величезну щільність енергії в промені.

Лазерне випромінювання видимого та інфрачервоного діапазонів, проникаючи в тканини, поглинається, викликаючи низку біологічних ефектів, які також залежать від довжини хвилі випромінювання, його інтенсивності та експозиції. Взаємодія лазерного променя з будь-якою біологічною тканиною починається з поглинання однієї його частини та відбивання іншої частини. Промінь відбивається від поверхні поділу між середовищами, які мають різні оптичні характеристики. У результаті в тканинах змінюється напрям електричних та магнітних полів. Фотон квантового випромінювання лазера поглинається молекулою, спричиняючи ланцюг складних реакцій.

Лазерне випромінювання має протизапальну (регенераторну) дію, при місцевому впливі прискорюється зміна фаз запального процесу: редукується дегенеративно-запальна фаза, прискорюється перебіг інших фаз, краще відновлюється органоспецифічність тканини. Тому застосування лазера є високоефективним при лікуванні ран промежини, ерозій шийки матки, післяопераційних ран (рис. 16.6-16.8). Випромінювання лазера поліпшує мікро- циркуляцію тканин, є потужним імуномодулювальним, мембраностабілізу- вальним та біостимулювальним засобом. Істотне підвищення ефективності терапевтичної дії лазера досягається його поєднанням з постійним магнітним полем.

Рис. 16.6. Лазерне опромінення зовнішніх статевих органів

Рис.

16.7. Внутрішньовагінальне лазерне опромінення

Рис.16.8. Магнітно-лазерне опромінення ділянки придатків матки

Механотерапія включає в себе різні види масажу, використання зміни атмосферного тиску (баротерапія) та ультразвуку.

Масаж — метод дозованої механічної дії на тіло людини та її внутрішні органи за допомогою спеціальних прийомів, які виконує людина, яка володіє цим методом. При проведенні масажу виникає подразнення механорецеп- торів, що призводить до формування відповіді організму у вигляді місцевих та загальних реакцій. У зоні дії поліпшується кровопостачання тканин, видалення продуктів аутолізу клітин, посилюється кровообіг та циркуляція лімфи. Також прискорюється процес розсмоктування інфільтратів, стимулюються трофічні процеси у внутрішніх органах, які перебувають в зоні масажу. Посилюються реакції неспецифічного імунітету.

Масаж можна робити за допомогою спеціальних апаратів, що генерують механічні коливання. Такі процедури поліпшують кровообіг, активують функцію внутрішніх органів у відповідній зоні.

Для лікування хворих із патологією статевих органів застосовують також гінекологічний масаж, який повинен виконувати тільки фахівець, який досконало володіє цим методом. Метод полягає у безпосередній механічній дії на матку та її придатки, що сприяє відновленню рухомості, підвищенню м’язового тонусу матки, покращанню гемолімфоциркуляції та зміцненню зв’язкового апарату статевих органів.

Баротерапія — використання атмосферного тиску з лікувальною метою. Можна використовувати гіпербаричний режим (підвищення тиску) та гіпобаричний режим (зниження тиску). Підвищення атмосферного тиску приводить до розширення артеріол, посилення кровообігу, сприяє поліпшенню оксигенації тканин та нормалізує їх трофіку. Гіпербарична оксигенація стимулює активність дихального центру та органів кровотворення, підвищує інтенсивність тканинного дихання.

Ультразвукова терапія — це використання з лікувальною метою коливань частотою 800 кГц-3 МГц. Ультразвукові коливання активують метаболічні реакції, викликають нагрівання тканин, що проявляється на межі тканин з різними властивостями. Механічна дія ультразвуку є своєрідним мікромасажем тканин.

<< | >>

↑

Источник: Хміль C. В., Кучма 3. M., Романчук Л. І.. Гінекологія: підручник. — Тернопіль: Підручники і посібники,2006. — 528 с.: 180 рис.. 2006

Еще по теме ФІЗІОТЕРАПІЯ В ГІНЕКОЛОГІЇ:

- Акушерство и гинекология - Здоровый образ жизни - Информационные технологии в медицине - История медицины - Клинические методы диагностики - Кожные и венерические болезни - Медико-социальная экспертиза - Медицинская паразитология - Медицинская этика - Менеджмент в здравоохранении - Методы похудения - Народные методы лечения болезней - Наследственные, генные болезни - Неврология и нейрохирургия - Нефрология - Онкология - Организация системы здравоохранения - Оториноларингология - Офтальмология - Паллиативная медицина - Патологическая анатомия - Патологическая физиология - Педиатрия - Токсикология - Экономика здравоохранения -

- Антропология - Астрономия - Безопасность жизнедеятельности - Библиотечное дело - Биология - Военное дело - География - Зоология - История - Конфликтология - Культурология - Литература - Математика - Медицина - Педагогика - Политология - Право России - Право України - Психология - Религоведение - СМИ и журналистика - Социология - Технические науки - Транспорт - Физика - Философия - Финансы - Экология - Экономика - Этнография и демография - Юриспруденция - Языкознание -