ОПЕРАЦІЇ ШТУЧНОГО ПЕРЕРИВАННЯ ВАГІТНОСТІ

Переривання вагітності у ранні терміни

Штучним абортом називається переривання вагітності в акушерському стаціонарі. В ранні терміни аборт проводять за бажанням жінки до 12 тижнів при відсутності протипоказань.

З 12 до 28 тижнів вагітність переривають тільки за медичними показаннями при наявності у вагітної важких захворювань, коли прогресування вагітності та пологи можуть становити загрозу життю жінки, а також за соціальними показаннями — вік до 18 років, наявність 3 і більше дітей, дитини-інваліда, смерть чоловіка під час вагітності, розлучення, ув'язнення, позбавлення материнських прав.

Обстеження: мазок на ступінь чистоти вагінального вмісту та на гонорею, аналіз крові на RW та СНІД, гінекологічний огляд.

Операція проводиться лише лікарем акушером-гінекологом. За проведення втручань, спрямованих на переривання вагітності іншими особами, зокрема середніми медичними працівниками, чинним законодавством передбачена кримінальна відповідальність.

Інструментарій, необхідний для операції (рис. 197):

дзеркала Сімса і підіймач;

кульові щипці або щипці Мюзо;

розширювачі Гегара; матковий зонд;

довгі пінцети (2); абортцанг;

кюретки № 2, 4, 6;

вакуум-апарат;

наконечники для вакуум-апарата.

Знедолення: внутрішньовенний наркоз або місцева анестезія.

Техніка операції. Зовнішні статеві органи обробляють йодонатом. Вводять дзеркала Сімса. Піхву та шийку матки обробляють 5% розчином йоду. Оголюють шийку матки в дзеркалах та захоплюють її кульовими щипцями за передню губу. Видаляють підіймач.

діаметру в міліметрах) (рис. 196). Після розширення здійснюють руйнування і видалення плідного яйця кюреткою № 6, абортцангом або шляхом вакуум-аспірації. Видаливши плідне яйце, проводять контрольне вишкрібання стінок порожнини матки і трубних кутів кюретками № 4 і 2. Переконавшись у тому, що плідне яйце і децидуальна оболонка видалені повністю, матка скоротилася добре, кровотечі немає, кульові щипці з шийки матки знімають, шийку обробляють 5% йодом, видаляють дзеркала.

Догляд за хворою після операції. Жінку перевозять на каталці в палату. На низ живота кладуть міхур з льодом. Вводять засоби, які скорочують матку — 1 мл окситоцину або метилергометрину внутрішньом'язово. Протягом першої доби періодично контролюють стан хворої: самопочуття, скарги, пульс, артеріальний тиск, температуру тіла, кількість та характер виділень із статевих шляхів. При відсутності ускладнень жінку виписують додому на другу добу після аборта.

Ускладнення. Штучний аборт, навіть проведений досвідченим лікарем з дотриманням усіх правил асептики та антисептики, завжди є небезпечною операцією з огляду на можливі ускладнення, що виникають як під час втручання, так і пізніше, і мають серйозні наслідки для здоров'я та репродуктивної функції жінки.

Перфорація стінки матки може статися на будь-якому етапі операції матковим зондом, розширювачами, кюреткою. Особливу небезпеку при цьому становить можливість пошкодження внутрішніх органів. Важливо вчасно діагностувати перфорацію, припинити операцію аборта і провести лапаротомію з метою зашивання перфораційного отвору (за умови свіжого та невеликого пошкодження) або надпіхвової ампутації чи екстирпації матки при значних інфікованих травмах.

Неповне видалення плідного яйця та плацентарний поліп (виникає при затримці залишків ворсистої оболонки) супроводжуються значними кров'янистими виділеннями. Діагностують ці ускладнення при бімануальному та ультразвуковому дослідженні. Лікування полягає у видаленні вмісту матки шляхом вишкрібання її стінок. Тривале перебування частин плідного яйця у матці може призвести до приєднання інфекційних ускладнень.

Основні післяабортні ускладнення запального характеру — ендометрит, параметрит, пельвіоперитоніт, сепсис.

Віддаленими наслідками штучних абортів є розлади менструальної функції, ендометріоз, хронічні запальні захворювання жіночих статевих органів, безплідність. У жінок з резус-негативною кров'ю можлива сенсибілізація вагітної антигенами плода, тому після аборта такій пацієнтці слід ввести антирезусний гамма-глобулін.

Переривання вагітності у пізні терміни (від 12 до 28 тижнів)

Згідно з чинним законодавством переривати вагітність у терміні 12-28 тижнів можна лише за наявності медичних чи соціальних показань. Наявність медичних показань визначається відповідним висновком комісії лікувально-профілактичного закладу, де лікується жінка, у складі лікаря акушера-гінеколога, лікаря з спеціальності, до якої належить захворювання, та керівника закладу. Соціальні показання обумовлені переліком Постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.1993 за № 926.

Перелік соціальних показань до переривання вагітностіу пізні терміни:

• наявність трьох і більше дітей;

• розлучення під час вагітності;

• смерть чоловіка під час вагітності;

• вагітність після зґвалтування;

• перебування жінки або чоловіка в місцях позбавлення волі;

• позбавлення жінки материнських прав;

• наявність у сім'ї дитини-інваліда;

• тяжке захворювання або травма чоловіка, що зумовили його інвалідність під час вагітності дружини. Фізіологічні стани:

• стан фізіологічної незрілості організму жінки — до 18 років;

• стан згасання репродуктивної функції жінки — після 45 років.

Існують хірургічні та консервативні методи переривання вагітності у пізні терміни. Вибір методу залежить від терміну вагітності, стану жінки, діагнозу.

При важких формах гестозів, серцево-судинної недостатності, гіпертонічній хворобі вагітність переривають шляхом черевностінкового (малого) кесаревого розтину. Якщо жінці за станом здоров'я необхідно провести стерилізацію, переривання вагітності проводять також шляхом малого кесаревого розтину.

Основним шляхом переривання вагітності пізніх термінів у сучасному акушерстві є інтраамніальне (внутрішньооболонкове) введення гіпертонічних розчинів. Застосовують трансабдомінальну (через передню черевну стінку) та трансцервікальну методику, за якою в канал шийки матки вводять стерильну трубку з довгою голкою, якою проколюють плодовий міхур і виводять частину навколоплодових вод. Потім у порожнину амніона вводять таку ж кількість гіпертонічного розчину хлориду натрію або, при наявності протипоказань, 20% розчину глюкози. Для того щоб рідина не виті­кала, проводять тугу тампонаду піхви стерильним бинтом. Тампон виймають через 6 годин.

Переривання вагітності можна прискорити внутрішньовенним введенням окситоцину або простагландинів груп Е і F^. Використання для переривання вагітності у другому триместрі простагландинів значною мірою полегшує це непросте завдання — викидень відбувається значно швидше, попадання простагландинів у тканини не викликає некротичних змін у них, що може трапитись при введенні гіпертонічного розчину хлориду натрію.

Протягом першої доби після введення розчину розпочинаються перейми, відбувається розкриття шийки матки і вигнання плода. Після народження плода та посліду необхідно обов'язково провести вишкрібання порожнини матки великою кюреткою, щоб видалити можливі залишки плацентарної тканини та оболонки. Таким чином запобігають виникненню кровотечі та ускладнень запального характеру. Після аборта призначають скорочуючі та антибактеріальні препарати.

Догляд за хворою полягає у ретельному спостереженні за станом скорочення матки. Медсестра слідкує за виділеннями із статевих шляхів, вимірює температуру тіла жінки з метою вчасного виявлення ускладнень запального характеру.