<<
>>

МАЛІ ГІНЕКОЛОГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ

Операції штучного переривання вагітності

Переривання вагітності у ранні терміни

Штучним абортом називається переривання вагітності в акушерському стаціонарі. Переривання вагітності в ранні терміни здійснюється за бажан­ням жінки до 12 тижнів за умови відсутності протипоказань.

Протипока­заннями є гострі та підгострі запальні захворювання жіночої статевої сфери, гострі інфекційні захворювання чи запальні процеси будь-якої локалізації. Операція може бути виконана тільки після ліквідації патологічних явищ, оскільки наявність вогнищ інфекції в організмі створює високий ризик ускладнень після оперативного втручання.

З 13 до 28 тижнів вагітність переривають тільки за медичними показан­нями за наявності у вагітної важких захворювань, коли прогресування вагітності та пологи можуть становити загрозу життю жінки, а також за соціальними показаннями — вік до 18 років, наявність 3 і більше дітей, дитини-інваліда, смерть чоловіка під час вагітності, розлучення, ув’язнення, позбавлення материнських прав.

Обстеження: мазок на ступінь чистоти вагінального вмісту та на гоно­рею, аналіз крові на RW та СНІД, гінекологічний огляд.

Операція проводиться лише лікарем акушером-гінекологом. За прове­дення втручань, спрямованих на переривання вагітності, іншими особами, зокрема середніми медичними працівниками, чинним законодавством перед­бачена кримінальна відповідальність.

Необхідний інструментарій: дзеркала Сімса і підіймач, кульові щипці або щипці Мюзо, розширювачі Гегара, матковий зонд, довгі пінцети (2), абортцанг, кюретки № 2, 4, 6, вакуум-апарат, наконечники для вакуум-апа­рата (рис. 17.1-17.3).

Знеболювання: внутрішньовенний наркоз або місцева анестезія.

Техніка операції (рис. 17.4). Зовнішні статеві органи обробляють йо- донатом. Вводять дзеркала Сімса. Піхву та шийку матки обробляють 5 % розчином йоду. Оголюють шийку матки в дзеркалах та захоплюють її кульовими щипцями за передню губу.

Видаляють підіймач. Лікар утримує шийку матки кульовими щипцями, нижнє дзеркало передають медичній сестрі, що асистує під час операції. Проводять зондування порожнини матки з метою встановлення прохідності та напряму цервікального каналу, довжини та форми порожнини матки. Далі проводять розширення цервікального каналу розширювачами Гегара від № 4-6 до 12-13 (рис. 17.2)

Рис. 17.2. Розширювачі Гегара

Рис. 17.3. Розширення каналу шийки матки розширювачами Гегара

(номер розширювача дорівнює його діаметру в міліметрах). Після розширен­ня здійснюють руйнування і видалення плідного яйця кюреткою №6, аборт- цангом або шляхом вакуум-аспірації. Видаливши плідне яйце, проводять контрольне вишкрібання стінок порожнини матки і трубних кутів кюрет­ками № 4 і 2. Переконавшись у тому, що плідне яйце і децидуальна оболонка видалені повністю, матка скоротилася добре, кровотечі немає, кульові щипці з шийки матки знімають, шийку обробляють 5 % йодом, дзеркало виводять з піхви.

Догляд за хворою після операції Жінку перевозять на каталці в палату. На низ живота кладуть міхур з льодом. Вводять скорочувальні засоби — 1 мл окситоцину або метилергометрину внутрішньом’язово. Протягом пер­шої доби періодично контролюють стан хворої: самопочуття, скарги, пульс, артеріальний тиск, температуру тіла, кількість та характер виділень із стате­вих шляхів. При відсутності ускладнень жінку виписують додому на другу добу після аборту.

Ускладнення. Штучний аборт, навіть проведений досвідченим лікарем з дотриманням усіх правил асептики та антисептики, завжди є небезпечною операцією з огляду на можливі ускладнення, що виникають як під час втру­чання, так і пізніше, і мають серйозні наслідки для здоров’я та репродук­тивної функції жінки.

Перфорація стінки матки може статися на будь-якому етапі операції матковим зондом, розширювачами, кюреткою.

Особливу небезпеку при цьо­му становить можливість пошкодження внутрішніх органів. Важливо вчасно діагностувати перфорацію, припинити операцію аборту і провести лапаро­томію з метою зашивання перфораційного отвору (за умови свіжого та неве­ликого пошкодження) або надпіхвової ампутації чи екстирпації матки при значних інфікованих травмах.

Неповне видалення плідного яйця та плацентарний поліп (виникає при затримці залишків ворсистої оболонки) супроводжуються значними кров’я-

нистими виділеннями. Діагностують ці ускладнення при бімануальному та ультразвуковому дослідженні. Лікування полягає у видаленні вмісту матки шляхом вишкрібання її стінок (рис. 17.4). Тривале перебування частин плід­ного яйця у матці може призвести до приєднання інфекційних ускладнень.

Рис. 17.4. Вишкрібання стінок порожнини матки: а — кюретка в порожнині матки; б — напрямок рухів руки

Основні післяабортні ускладнення запального характеру — ендомет­рит, параметрит, пельвіоперитоніт, сепсис.

Віддаленими наслідками штучних абортів є розлади менструальної функції, ендометріоз, хронічні запальні захворювання жіночих статевих органів, безплідність. У жінок з резус-негативною кров’ю можлива сенсибі­лізація вагітної антитілами плода, тому після аборту такій пацієнтці слід ввести антирезусний гаммаглобулін.

Переривання вагітності у пізні терміни (від 13 до 28 тижнів)

Основним шляхом переривання вагітності пізніх термінів у сучасному акушерстві є інтраамніальне (внутрішньооболонкове) введення гіпертоніч­них розчинів. Застосовується трансабдомінальна (через передню черевну стінку) та трансцервікальна методика, за якою в канал шийки матки вво­диться стерильна трубка з довгою голкою, якою проколюють плодовий міхур і виводять частину навколоплодових вод. Потім у порожнину амніона вво­диться така ж кількість гіпертонічного розчину хлориду натрію або, за наяв­ності протипоказань, 20 % розчину глюкози.

Для того, щоб рідина не ви­тікала, проводять тугу тампонаду піхви стерильним бинтом. Тампон ви­ймають через 6 годин.

Переривання вагітності можна прискорити внутрішньовенним введен­ням окситоцину або простагландинів груп E і F2a. Використання для пере­ривання вагітності у другому триместрі простагландинів значною мірою полегшує це непросте завдання.

Догляд за хворою полягає в ретельному спостереженні за станом ско­рочення матки. Фельдшер, акушерка слідкують за виділеннями із статевих шляхів, вимірює температуру тіла жінки з метою вчасного виявлення ус­кладнень запального характеру.

Біопсія шийки матки

Необхідний інструментарій: дзеркала Сімса, кульові щипці, скаль­пель (або конхотом), голкотримач, голка, кетгут №3, корнцанг, пінцет.

Етапи операції:

• дезінфекція зовнішніх статевих органів та піхви;

• виведення шийки матки у дзеркалах та фіксація її кульовими щипцями;

• скальпелем беруть для дослідження частину патологічно зміненої тка­нини шийки матки на межі із здоровою тканиною;

• накладання швів на шийку матки (кетгут №3);

• обробка шийки матки розчином йоду;

• фіксація матеріалу, заповнення направлення та відправлення його в ла­бораторію.

Пункція черевної порожнини через заднє склепіння вагіни

Необхідний інструментарій: дзеркала Сімса, кульові щипці, довга пункційна голка, шприц, корнцанг, пінцет.

Етапи операції:

• дезінфекція зовнішніх статевих органів та піхви;

• виведення шийки матки у дзеркалах та фіксація її кульовими щипцями за задню губу;

• проведення місцевої анестезії;

• прокол заднього склепіння піхви довгою голкою та виведення через голку або за допомогою шприца вмісту черевної порожнини;

• виведення голки, обробка місця проколу йодом, зняття кульових щипців, виведення дзеркал.

Зондування порожнини матки

Необхідний інструментарій: дзеркала Сімса, кульові щипці, матковий зонд, корнцанг, пінцет.

Етапи операції:

• дезінфекція зовнішніх статевих органів та піхви;

• виведення шийки матки у дзеркалах та фіксація її кульовими щипцями;

• введення маткового зонда у матку та проведення обстеження рельєфу її порожнини;

• виведення зонда з порожнини матки;

• обробка шийки матки йодом та виведення інструментів.

Роздільне вишкрібання порожнини матки

Необхідний інструментарій: дзеркала Сімса, кульові щипці, матковий зонд, розширювачі Гегара, кюретки №2, 4, корнцанг, пінцет.

Етапи операції:

• дезінфекція зовнішніх статевих органів та піхви;

• виведення шийки матки у дзеркалах та фіксація її кульовими щипцями;

• вишкрібання слизової оболонки цервікального каналу маленькою кю­реткою;

• зондування порожнини матки;

• розширення цервікального каналу розширювачами Гегара (якщо необ­хідно);

• вишкрібання слизової оболонки порожнини матки;

• обробка шийки матки йодом та виведення інструментів;

• фіксація матеріалу окремо з цервікального каналу та порожнини матки, заповнення направлень, відправлення в лабораторію.

<< | >>
Источник: Хміль C. В., Кучма 3. M., Романчук Л. І.. Гінекологія: підручник. — Тернопіль: Підручники і посібники,2006. — 528 с.: 180 рис.. 2006

Еще по теме МАЛІ ГІНЕКОЛОГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ: