5.3. Структура та зміст Лісабонського Договору. Основні положення
Лісабонськи й Договір фактичн о переносит ь головні поло - женн я та новели Конституційного Договору ЄС до установчих договорів ЄС .
Лісабонськи й Договір складається з декількох частин:
а) преамбули;
б) змін до Договору про ЄС (ст.
1);
55
в) змін до Договору про Європейське Співтовариство (ст. 2);
д) прикінцевих положен ь (ст.ст. 3-7);
е) протоколів;
ж) декларацій держав-членів.
Таки м чином , на відміну від Конституційного Договору ЄС , яки й мав на меті консолідацію усіх установчих договорів ЄС , Лісабонськи й Догові р ї х прост о доповнює . Дл я подальшог о застосуванн я Лісабонськи й Догові р міститим е перехресн і посиланн я на існуючі установчі договори ЄС. Проте це зно в виклика є негативні відгуки критиків договору, які вважають, що це зробить текст незручним для читанн я і незрозумілим для громадян Європейськог о Союзу.
Як і Конституційни й Договір ЄС Лісабонськи й Договір пе- редбачає надання юридичної сили проголошеної в 2000 р. Хартії основни х прав ЄС , наданн я ширши х повноважен ь Європей - ському Парламенту, введення нової посади Президента Європей - ської Ради і закріпленн я за ЄС статусу юридичної особи, що дає можливість ЄС виступати стороною в міжнародних догово- рах та спорах.
Лісабонськи й Договір вносить деякі зміни у назві установчих договорів і назві та статусі деяких інститутів ЄС. Зокрема, До - говір про Європейське Співтовариство відтепер іменуватиметься "Договір про діяльність Європейськог о Союзу". За Європей - ською Радою і ЄЦ Б буде закріплени й статус офіційни х інсти- тутів ЄС ; Рада Міністрів у Лісабонському Договорі фігурує як "Рада" або "Рада Міністрів"; ЄС П відтепер називатиметься "Суд Правосуддя Європейськог о Союзу"; у Лісабонському Договорі фіксується назва "Європейськ а Комісія". Одніє ю з головних новел Лісабонськог о Договор у є скасуванн я Європейськог о Співтовариства та створенн я Європейськог о Союзу, як міжна- родної організації на правах юридичної особи.
Було вирішен о не закріплюват и в текст і Лісабонськог о Договору озна к державності, наприклад, єдиних символів ЄС (прапора , гімну і девізу). Проте , насправді, всі символ и ЄС вже давн о існують та використовуються. Крім того, вирішено відхилити пропозиці ю щодо перейменуванн я актів вторинного законодавства Співтовариства в "закони" ЄС.
Згідно з Лісабонськи м Договоро м сфера зовнішньої політики входить до компетенції ЄС , де необхідно одноголосне рішенн я всіх держав-члені в дл я ухвалення остаточного рішення . Як крок до скороченн я кількості членів Європейсько ї Комісії посада Високого представника ЄС із загальної зовнішньої політики і політики безпеки об'єднуєтьс я з постом Європейського комі - сара з зовнішніх відносин і європейсько ї політики добросу - сідства. Високий представник ЄС із загальної зовнішньої полі-
56
тик и і політики безпеки стає віце-президентом Європейської Комісії і очолює новостворену Європейську зовнішньополітич - ну службу (англ. European External Action Service). Проте, повно - важенн я та рішенн я Високого представник а ЄС із загальної зовнішньо ї політики і політики безпеки не можуть впливати на зобов'язанн я і повноваження , які вже існують з боку кожної з держав-члені в ЄС шодо ведення своєї зовнішньої політики і регулювання відносин з іншим и країнами, а також на участь держав-члені в у міжнародних організаціях, включаючи членство в Раді Безпеки Організації Об'єднани х Націй (ООН) .
У Лісабонському Договорі значно розширюються повноважен- ня Європейського Парламенту. Процедура прийнятт я спільних рішень, що діє в більшості сфер діяльності ЄС , після ратифікації Лісабонськог о Договору розповсюджуватиметься на всі сфери політики ЄС; це означає, що обсяг повноважен ь Європейського Парламенту залишитьс я незмінним , як і повноваженн я Ради Міністрів, але додані повноваженн я Європейськог о Парламенту з ухвалення бюджету ЄС.
У Лісабонськом у Договорі посилено роль національних пар- ламентів держав-членів ЄС у проведенні будь-яких рефор м в ЄС , а тако ж щодо розгляду нових заяв про членств о в ЄС .
Національним парламентам надається право вето відносно судо- вої співпраці держав-члені в у цивільних справах. Національні парламенти наділяються певними повноваженням и з контролю за дотримання м принцип у субсидіарности у ЄС. Лісабонськи й Договір надає національним парламентам держав-членів 8 тижнів на розгляд законодавчих проектів Європейсько ї Комісії і прий - няття рішенн я щодо ухвалення або відхилення таких проектів як таких, що суперечать принцип у субсидіарности. Національ- ні парламент и держав-члені в мають право направит и проект на доопрацюванн я до Європейської Комісії, якщ о 1/3 членів національного парламенту проголосує за перегляд. Після цього Європейськ а Комісія буде зобов'язан а або переглянути зако - нодавчий акт, або надати обгрунтоване пояснення , чому така пропозиці я не виходить за рамки принцип у субсидіарности.Лісабонськи й Договір вводить нову систему голосування в Раді Міністрі в і усуває знаменит у триопорн у систем у ЄС . Замість цього, як було передбачено Конституційним Договором ЄС , Лісабонськи й Догові р фіксує виключну, загальну і допо- міжну компетенцію ЄС.
Лісабонський Договір надає Хартії основних прав ЄС обов'яз - кову юридичну силу через визнанн я того, що Хартія основних прав ЄС має такуж юридичну силу, як і установчі договори ЄС .
57
Згідно з Лісабонськи м Договором на посаду Президента Єв - ропейської Ради особа обиратиметься строком на 2 з половиною роки кваліфіковано ю більшістю членів Європейської Ради. На відміну від Президент а Європейської Комісії, обранн я Пре - зидент а Європейсько ї Ради не вимагає ухвали кандидатур и Європейськи м Парламентом, оскільки Президент Європейської Ради не володіє жодним и законодавчими й виконавчим и повно - важеннями , які має Президент Європейської Комісії.
Щод о нор м про членство ЄС і вступу нових членів ЄС , Лісабонськи й Договір майже не відрізняється від Конститу - ційног о Договору ЄС . Проте новою вимогою вступу до ЄС є те, що держави-кандидат и на вступ до ЄС мают ь поділят и спільн і демократичн і цінност і ЄС і відповідат и критерія м членства , визначени м Європейсько ю Радою . Лісабонськи й Договір передбачає процедуру виходу будь-якої держави-член а з ЄС. Крім того, Лісабонськи й Договір надає додаткові повно- важення ЄС з регулювання проблем кліматични х змін і бо - ротьби з глобальним потеплінням — ці положенн я були також включені до мети ЄС. До установчих договорів ЄС були також додані норми про солідарність з питань постачання електро- енергії і змін у енергетичній політиці ЄС.