Продукти, що вживаються з метою втрати зайвої ваги

Загальні положення щодо продуктів, які вживаються з метою втрати зайвої ваги, визначені у Директиві Комісії 1999/21/EC від 25 березня 1999 року щодо дієтичних страв для медичного призначення.

Держави—члени роблять все можливе для того, щоб зазначені продукти могли продаватись на території Співтовариства лише за умови їх відповідності встановленим даною Директивою нормам.

Продукти харчування, на які розповсюджується дія даної Директиви, повинні дотримуватись зазначених в Додатку І норм вмісту.

Всі складові продуктів, представлені як такі, що повністю замінюють денний раціон; для продажу, розфасовуються в одну упаковку.

Назва, під якою продаються продукти є наступною: для продуктів, представлених як такі, що повністю замінюють денний раціон: «замінник повного денного раціону, призначений для контролю ваги»; для продуктів, представлених як такі, що замінюють один або кілька разів

прийняття їжі, що входять до складу денного раціону: «замінник прийняття їжі, призначений для контролю ваги».

Окрім викладених в статті 3 Директиви 79/112/ЄЕС написів, маркування зазначених продуктів в обов’язковому порядку містить наступні відомості: доступна калорійність, що виражається в кілоджоулях (kJ) або в кілокалоріях (ккал) та вміст протеїнів, вуглеводнів та ліпідів в цифровій формі на точно визначену запропоновану до споживання кількість готового до вживання продукту; середня кількість кожної мінеральної солі та кожного вітаміну, мінімальна кількість яких зазначена в пункті 5 Додатку І, виражається в цифровій формі на точно визначену запропоновану до споживання кількість готового до вживання продукту.

Маркування, реклама та презентація зазначених продуктів не повинні згадувати ні про темп або розміри втрати ваги, отримані в результаті споживання цієї продукції, ні про втрату апетиту або посилення відчуття ситості, що можуть проявитися.

Основний склад продуктів харчування, призначених для низькокалорійних дієт та структура потреб в амінокислотах містяться у Додатках І, ІІ до Директиви Комісії 96/8/ЄС від 26 лютого 1996 року стосовно продуктів харчування, які використовуються у низькокалорійних дієтах, призначених для втрати ваги. Специфікації, які стосуються готових до вживання продуктів, що продаються як такі або продуктів, що мають бути відновленими відповідно до інструкцій виробника.

Енергія: енергетичний внесок для продуктів, представлених як такі, що повністю замінюють денний раціон, має становити мінімум 3 360 kJ (800ккал) та максимум — 5040 kJ (1200 ккал) для повного денного раціону; енергетичний внесок для продуктів, представлених як такі, що замінюють один або кілька разів прийняття їжі, що входять до складу денного раціону, має становити мінімум 840 kJ (200ккал) та максимум — 1680 kJ (400 ккал) для кожного прийому їжі.

Протеїни: білковий внесок для продуктів, представлених як такі, що повністю замінюють денний раціон та для продуктів, представлених як такі, що замінюють один або кілька разів прийняття їжі, що входять до складу денного раціону, повинен становити 25 % — 50 % від загального енергетичного внеску цих продуктів. Білковий внесок для продуктів, представлених як такі, що повністю замінюють денний раціон, в жодному разі не повинен перевищувати 125 г. Зазначені вище положення стосуються протеїнів стосуються протеїнів, хімічний показник яких дорівнює хімічному показнику еталонного протеїну, який відповідає зазначеному в Додатку ІІ OAA/OMS (1985). Якщо хімічний показник протеїну менше 100 % хімічного показника еталонного протеїну, відповідно має бути збільшена мінімальна кількість цього протеїну. У будь-якому випадку хімічний показник протеїну повинен, щонайменше, дорівнювати 80 % хімічного показника еталонного протеїну. Під «хімічним показником» належить розуміти найбільш слабке відношення між кожною амінокислотою, що входить до складу протеїну, що підлягає випробуванню та кількістю кожної відповідної амінокислоти, що входить до складу еталонного протеїну. У всіх випадках, додавання амінокислот дозволяється лише в цілях покращення поживного значення протеїнів і, виключно у пропорціях, необхідних для досягнення такої цілі.

Ліпіди: енергетичний внесок жирних речовин не повинен перевищувати 30 % від загального енергетичного внеску продукту. У продуктах, представлених як такі, що повністю замінюють денний раціон, кількість лінолевої кислоти (в формі гліцеридів) не повинна бути мен- шою за 4,5 г. У продуктах, представлених як такі, що замінюють один або кілька разів прийняття їжі, що входять до складу денного раціону, кількість лінолевої кислоти (в формі гліцеридів) не повинна бути меншою за 1 г.

Харчові волокна: вміст харчових волокон у продуктах, представлених як такі, що повністю замінюють денний раціон, продуктах повинен становити мінімум — 10 г та максимум — 30 г для денного раціону.

Вітаміни та мінеральні солі: для повного денного раціону продукти, представлені як такі, що повністю замінюють денний раціон, повинні надавати, щонайменше 100 % від зазначеної в таблиці кількості вітамінів та мінеральних солей. Продукти, представлені як такі, що замінюють один або кілька разів прийняття їжі, що входять до складу денного раціону, повинні надавати, з кожною їжею, щонайменше 30 % від кількості зазначених в таблиці вітамінів та мінеральних солей, а також мінімум 500 mg калія.

СТРУКТУРА ПОТРЕБ В АМІНОКИСЛОТАХ (*)

2. Дієтичні продукти для особливого медичного призначення

Директива Комісії 1999/21/ЄС від 25 березня 1999 року щодо дієтичних страв для медичного призначення є спеціальною Директивою в межах, визначених Статтею 4 (1) Директиви 89/398/ЕЕС і вона визначає споживчі та маркувальні вимоги для дієтичних продуктів для спеціального медичного призначення.

Для даної Директиви «дієтичні продукти для спеціального медичного призначення» означає категорію харчових продуктів особливого ужитку спеціально оброблених або розроблених, і призначених для дієтичного харчування пацієнтів, і для уживання під медичним наглядом. Вони призначені для виключного або часткового харчування пацієнтів з обмеженою, ослабленою або порушеною можливістю сприймати, засвоювати, поглинати, перетравлювати або виділяти звичайні харчові продукти чи продукти харчування, що містять певні метаболіти, або пацієнтів з іншими визначеними харчовими вимогами, чиє дієтичне меню не може бути складене лише з поєднань продуктів звичайної дієти, або інших продуктів для спеціального харчового ужитку, або поєднання останніх двох.

Дієтичні продукти для спеціальних медичних призначень класифікуються у наступні три категорії: харчові повноцінні продукти з стандартним харчовим складом, які, при використанні згідно інструкцій виробника, можуть становити єдине джерело харчування для осіб, котрим вони призначені; харчові повноцінні продукти з адаптованим харчовим складом, визначеним для специфічного захворювання, розладу або умов лікування, які, при використанні згідно інструкцій виробника, можуть становити єдине джерело харчування для осіб, котрим вони призначені; харчові неповноцінні продукти з стандартним харчовим складом або адаптованим складом, визначеним для специфічного захворювання, розладу або умов лікування, які не можуть бути використані як єдине джерело харчування.

Склад дієтичних продуктів спеціального медичного призначення має базуватися на здорових медичних та харчових принципах. Їх використання, у відповідності до інструкцій виробника, має бути безпечним, корисним та ефективним, і відповідати особливим вимогам харчування осіб, для яких вони призначені, як демонструється загальноприйнятими медичними даними. Вони мають відповідати критеріям складу, визначеним у Додатку до вказаної Директиви.

Назва, під яким дієтичні продукти спеціального медичного призначення продаються, повинна бути відповідно: іспанською мовою: «Alimento dietetico para usos medicos especiales»; чеською мовою: «Dietni potravina ur c ena pro zvlastni lekarske dcely»; датською мовою: «Levnedsmiddel/Levnedsmidler til s^rlige medicinske formal»; німецькою мовою: «Diatetisches/ Diatetische Lebensmittel fur besondere medizinische Zwecke (Bilanzierte Diaten)»; естонською мовою: «Toit meditsiinilisel naidustusel kasutamiseks»; грецькою мовою: «ДІАІТНТІКа трофіра уіа siSiKouq іатрікои^ акопои^»;англійською мовою: «Food(s) for special medical purposes» («Харчові продукти для спеціального медичного призначення»); французькою мовою: «Aliment(s) dietetique(s) destine(s) a des fins medicales speciales»; італійською мовою: «Alimento dietetico destinato fini medici speciali»; латвійською мовою: «Alimento dietetico destinato a fini medici speciali»; литовською мовою: «Specialios medicinines paskirties maisto produktai»; угорською мовою: «Specialis-gyogyaszati celra szant-tapszer»; мальтійською мовою: «Ikel dijetetiku ghal skopijiet medici specifici»; голландською мовою: «Dieetvoeding voor medisch gebruik»; польською мовою: «Dietetyczne srodki spozywcze specjalnego przeznaczenia medycznego»; португальською мовою: «Produto dietetico de uso clinico»; словацькою мовою: «dieteticka potravina na osobitne lekarske dcely»; словенською мовою: «Dietno (dieteticno) zivilo za posebne zdravstvene namene»; фінською мовою: «Kliininen ravintovalmiste/kliinisia ravintovalmisteita»; шведською мовою: «Livsmedel for speciella medicinska andamal».

Маркування повинно містити, окрім інформації, вказаної у Статті 3 Директиви 79/112^EC, наступні обов’язкові детальні дані, зокрема: доступну харчову цінність продукту, що виражається в кДж та кілокалорії, вміст білку, вуглеводу та жиру в числовій формі, в 100 гр. або в 100 мл. продукту, що продається, та при можливості в 100 гр. або за 100 мл. готового продукту для вживання виробу, у відповідності з інструкціями виробника. Ця інформація може також містити способи приготування або використання на етикетці, або порції, вказуючи число порцій в одній пачці; середню кількість кожної мінеральної речовини та кожного вітаміну, зазначеного у Додатку, що наявні у продукті в числовій формі, в 100 гр. або в 100 мл. продукту, що продається, та при можливості в 100 гр. або за 100 мл. готового продукту для вживання виробу, у відповідності з інструкціями виробника. Ця інформація може також містить способи приготування або використання на етикетці, або порції, вказуючи число порцій в одній пачці; вибірково вміст компонентів білків, вуглеводів, жиру та/або інших поживних речовин та їх компонентів, визначення яких необхідне для відповідного призначеного продукту в числовій формі, в 100 гр. або в 100 мл. продукту, що продається, та при можливості в 100 гр. або за 100 мл. готового продукту для вживання виробу, у відповідності з інструкціями виробника. Ця інформація може також містити способи приготування або використання на етикетці, або порції, вказуючи число порцій в одній упаковці; інформацію щодо вмісту у продуктів речовин, які викликають осмотичну реакцію; інформацію щодо походження та природи білка та/або білкових гідролізів у продуктів.

Маркування повинно містити, окрім обов’язкових детальних даних, важливу інформацію, що починається із словосполучення «зверніть увагу» або його еквівалента: текст із зазначенням, що продукт можна споживати лише під наглядом лікаря; позначення, чи даний продукт можна використовувати як єдине джерело харчування; зазначення, що продукт призначається для певної вікової групи, якщо можливо; по можливості вказати, що продукт може загрожувати здоров’ю на випадок його споживання людьми, які не мають хвороб, розладів та умов лікування, для яких призначається продукт.

Маркування повинно також включати: позначку «Для дієтичного харчування.», де необхідно вказати хвороби, розлади та умови лікування, для яких призначається продукт, по можливості позначення стосовно адекватної обережності та протипоказань; опис властивостей та/або характеристик, які роблять продукт дуже корисним, оскільки можливі випадки, що пов’язані із поживними речовинами, які були збільшені, зменшені, виключені або модифіковані, та пояснення або інструкцію використання продукту; якщо можливо, попередження, що даний продукт споживається парентерально.

Маркування повинно містити інструкції для відповідного приготування, використання та зберігання продукту після відкриття упаковки, по можливості.

Щоб полегшити виконання ефективного офіційного контролю дієтичних продуктів спеціального медичного призначення, якщо продукт наявний на ринку виробника, або, якщо продукт виготовляється у третій країні, імпортер повинен повідомити компетентні органи влади Держав Членів, що даний продукт можна продавати, показуючи їм модель етикетки на товарі або виробі. Держави Члени можуть не накладати таких зобов’язань, якщо вони вирішать, що повідомлення непотрібне для здійснення моніторингу продуктів на їх території.

Таблиця 2

КІЛЬКІСТЬ ВІТАМІНІВ, МІНЕРАЛІВ ТА МІКРОЕЛЕМЕНТІВ У ПОЖИВНИХ ПРОДУКТАХ, ЩО НЕ ПРИЗНАЧАЮТЬСЯ ДЛЯ НЕМОВЛЯТ (вітаміни)

МІНЕРАЛИ

Національне законодавство

У Законі України «Про безпечність та якість харчових продуктів» міститься визначення харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання (використання), під якими розуміються харчові продукти, які спеціально перероблені або розроблені для задоволення конкретних дієтичних потреб, що існують через конкретний фізичний чи фізіологічний стан людини та/або специфічну хворобу або розлад, і які реалізуються як такі, у тому числі продукти дитячого харчування, харчування для спортсменів та осіб похилого віку. Склад таких харчових продуктів повинен значною мірою відрізнятися від складу звичайних продуктів подібного роду, якщо такі звичайні харчові продукти існують, але не можуть бути замінниками лікарських засобів. Як можна побачити, у даному визначенні в цілому враховано ознаки харчових продуктів для дієтичного харчування, визначені п.2 а) ст.1 Директиви Ради від 13 травня 1989 року про зближення законодательств держав—членів, що регламентують вимоги до харчових продуктів, призначених для дієтичного харчування (89/398/EEC). Однак враховуючи, що законодавець під час формулювання даного визначення обрав за доцільне доповнити його переліком дієтичних продуктів, необхідно зазначити, що серед цих продуктів відсутні такі, як харчові продукти зниженої або низької енергетичної цінності для зниження ваги, а також дитяче харчування не містить диференціації на харчування для грудних дітей та молоко і харчові продукти для дітей раннього віку, як це передбачено у Додатку І до Директиви Ради від 13 травня 1989 року про зближення законодательств держав—членів, що регламентують вимоги до харчових продуктів, призначених для дієтичного харчування (89/398/EEC).

Ст. 28. вищевказаного Закону передбачає державну реєстрацію харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок. Забороняється введення в обіг харчових продуктів спеціального дієтичного використання, функціональних продуктів та дієтичних добавок, які не пройшли державну санітарно- епідеміологічну експертизу та державну реєстрацію. Кабінет Міністрів України встановлює: порядок віднесення харчових продуктів до категорії харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок; процедуру державної реєстрації харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок; процедуру ведення Державного реєстру харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок; процедуру надання інформації, яка міститься у Державному реєстрі харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок; вартість робіт, пов’ язаних з Державною реєстрацією харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок, відповідно до положень статті 57 цього Закону.

Ст.29 встановлює вимоги до виробництва харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок. Забороняється виробництво харчових продуктів спеціального дієтичного використання, функціональних продуктів та дієтичних добавок, які не пройшли державну санітарно-епідеміологічну експертизу та державну реєстрацію. Харчові продукти, що використовуються для виробництва харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок, повинні відповідати обов’язковим параметрам безпечності і мінімальним специфікаціям якості, що є прийнятними для споживача з особливими дієтичними потребами відповідно до санітарних заходів та технічних регламентів.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. № 1023 затверджено Порядок віднесення харчових продуктів до категорії харчових продуктів спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок; а також Порядок проведення державної реєстрації харчових продуктів спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок. Однак необхідно зазначити, що у вказаних правових документах відсутні визначення поняття «дієтичні продукти для спеціального медичного призначення», а також диференціація дієтичних продуктів для спеціальних медичних призначень класифікуються у наступні три категорії: харчові повноцінні продукти з стандартним харчовим складом, які, при використанні згідно інструкцій виробника, можуть становити єдине джерело харчування для осіб, котрим вони призначені; харчові повноцінні продукти з адаптованим харчовим складом, визначеним для специфічного захворювання, розладу або умов лікування, які, при використанні згідно інструкцій виробника, можуть становити єдине джерело харчування для осіб, котрим вони призначені; харчові неповноцінні продукти з стандартним харчовим складом або адаптованим складом, визначеним для специфічного захворювання, розладу або умов лікування, які не можуть бути використані як єдине джерело харчування, як це передбачено у ст. 1 Директиви Комісії 1999/21/EC від 25 березня 1999 року щодо дієтичних страв для медичного призначення.

Крім того, Порядок віднесення харчових продуктів до категорії харчових продуктів спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок; а також Порядок проведення державної реєстрації харчових продуктів спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок не містить вимоги до маркування дієтичних продуктів, що передбачені ст. 3 Директиви 79/112/ЄЕС та ч. 2, 3, 4, 5 ст. 4 Директиви Комісії 1999/21/EC від 25 березня 1999 року, зокрема, відносно наступних обов’язкових детальні дані щодо дієтичних страв для медичного призначення: про доступну харчову цінність продукту, що виражається в кДж та кілокалорії, вміст білку, вуглеводу та жиру в числовій формі, в 100 гр. або в 100 мл. продукту, що продається, та при можливості в 100 гр. або за 100 мл. готового продукту для вживання виробу, у відповідності з інструкціями виробника, середню кількість кожної мінеральної речовини та кожного вітаміну, вибірково вміст компонентів білків, вуглеводів, жиру та/або інших поживних речовин та їх компонентів, інформацію щодо вмісту у продуктів речовин, які викликають осмотичну реакцію; інформацію щодо походження та природи білка та/або білкових гідролізів у продуктів та ін.

Крім того, з огляду на прогалини у національних правових актах, було б доцільно розробити на рівні Міністерства охорони здоров’я України Інструкцію про кількість вітамінів, мінералів та мікроелементів у продуктах дієтичного харчування, в якій були б враховані вимоги Додатку І до Директиви Комісії 1999/21/EC від 25 березня 1999 року щодо дієтичних страв для медичного призначення.

Висновок

Рівень адаптації національного законодавства до вимог правових актів ЄС щодо дієтичних продуктів харчування та продуктів харчування, призначені для окремих категорій громадян, є недостатнім. Це пояснюється наступним.

1. У ст. 1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» серед видів харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання (використання) відсутні такі, як харчові продукти зниженої або низької енергетичної цінності для зниження ваги, а також дитяче харчування не містить диференціації на харчування для грудних дітей та молоко і харчові продукти для дітей раннього віку, як це передбачено у Додатку І до Директиви Ради від 13 травня 1989 року про зближення законодавств держав—членів, що регламентують вимоги до харчових продуктів, призначених для дієтичного харчування (89/398/EEC).
2. У Порядку віднесення харчових продуктів до категорії харчових продуктів спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок; а також у Порядку проведення державної реєстрації харчових продуктів спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. № 1023, відсутні визначення поняття «дієтичні продукти для спеціального медичного призначення», а також диференціація дієтичних продуктів для спеціальних медичних призначень класифікуються у наступні три категорії: харчові повноцінні продукти з стандартним харчовим складом, які, при використанні згідно інструкцій виробника, можуть становити єдине джерело харчування для осіб, котрим вони призначені; харчові повноцінні продукти з адаптованим харчовим складом, визначеним для специфічного захворювання, розладу або умов лікування, які, при використанні згідно інструкцій виробника, можуть становити єдине джерело харчування для осіб, котрим вони призначені; харчові неповноцінні продукти з стандартним харчовим складом або адаптованим складом, визначеним для специфічного захворювання, розладу або умов лікування, які не можуть бути використані як єдине джерело харчування, як це передбачено у ст. 1 Директиви Комісії 1999/21/EC від 25 березня 1999 року щодо дієтичних страв для медичного призначення.
3. У Порядку віднесення харчових продуктів до категорії харчових продуктів спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок; а також у Порядку проведення державної реєстрації харчових продуктів спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. № 1023, відсутні вимоги до маркування дієтичних продуктів, що передбачені ст. 3 Директиви 79/112^EC та ч. 2, 3, 4, 5 ст. 4 Директиви Комісії 1999/21/EC від 25 березня 1999 року, зокрема, відносно наступних обов’язкових детальні дані щодо дієтичних страв для медичного призначення: про доступну харчову цінність продукту, що виражається в кДж та кілокалорії, вміст білку, вуглеводу та жиру в числовій формі, в 100 гр. або в 100 мл. продукту, що продається, та при можливості в 100 гр. або за 100 мл. готового продукту для вживання виробу, у відповідності з інструкціями виробника, середню кількість кожної мінеральної речовини та кожного вітаміну, вибірково вміст компонентів білків, вуглеводів, жиру та/або інших поживних речовин та їх компонентів, інформацію щодо вмісту у продуктів речовин, які викликають осмотичну реакцію; інформацію щодо походження та природи білка та/або білкових гідролізів у продуктів та ін.
4. З огляду на прогалини у національних правових актах, було б доцільно розробити на рівні Міністерства охорони здоров’я України Інструкцію про кількість вітамінів, мінералів та мікроелементів у продуктах дієтичного харчування, в якій були б враховані вимоги Додатку І до Директиви Комісії 1999/21/EC від 25 березня 1999 року щодо дієтичних страв для медичного призначення.