Права членів родини працівника
Стаття 39 Договору перелічує права європейського працівника, але нічого не говорить про права родини працівника. Щоправда, із парламентських дебатів витікає, що уряди держав-членів ЄС із самого початку були свідомі цих прав, проте вони не були враховані при редагуванні ст.
48 (сьогодні ст. 39) Договору. Швидше за все, у 1957 році не було д осягнуто порозуміння щодо значення слова “род ина”. В Італії, наприклад, “родина” мала і має ширше значення, ніж у Німеччині чи в Голландії. Крім того, значний дефіцит квартиру д еяких частинах Співтовариства (напр., Захі дна Голландія чи регіон Парижа) також міг ві діграти значну роль.
Тільки Регламент Ра и № 1612/68 на ав ро ині право на виїзд разом із працівником, який мігрує. Права родини працівника на виїзд та перебування підтвердив Суд ЄС. У рішенні Procureur du Roi v. Royer[75] він визнав таке право членів родини, які, відповідно до приписів Співтовариства, хотіли приєднатися до працівників або залишитися з ними. І, що найважливіше, на умку Су у, члени ро ин не повинні були бути грома янами ержави-члена ЄС ля того, щоб скористатися правом виїзду та перебування разом з працівником.[76]
Відповідно до ст. 10 - 12 Регламенту Ради № 1612/68, члени ро ин мають право не тільки поселитися разом із працівником (ст. 10), вести діяльність у якості
працевлаштованих осіб (ст. 11), а також користуватися
загальною освітою, практикою та професійним навчанням у приймаючій д ержаві (ст. 12).