Обмеження на підставі статей 45 і 46 ДЄС

Країна-член ЄС може отримати обмеження вільного надання послуг щодо країни їх походження лише у випадках, вказаних у ст. 45 Договору (виконання ержавної вла и) і ст.

З ається, що тут можна використовувати рішення, що ві носиться о вільного пересування працівників, опрацьованого на фоні інтерпретації ст. 39 параграф 4 Договору. Важливим є те, щоб при використанні часткової зміни суд ового рішення брати до уваги необхідність її вузької інтерпретації і також у ві пові них випа ках, принцип пропорційності. В суд овій практиці можна зазначити багато прикладів часткової зміни судового рішення з огляду на охорону суспільного порядку. Наприклад, в справі Koestler Суд ЄС мав від повісти на питання, чи певні банківські трансакції були послугами, а якщо так - то чи ця послуга в даних умовах підлягала частковій зміні судового рішення. Пан Koestler, німецький громадянин, що проживав у Франції, грав на біржі і мав угоду з французьким банком, на підставі якої банк д од авав д о його рахунку виграш і віднімав програне. Через певний час його сальдо стало від'ємним і Koestler виїхав в Німеччину, де банк спробував реалізувати борг, що виник. Су пі час попере нього слухання визнав, що банк надавав Koestle/у послугу, яка у Франції була легальною послугою. Але Суд ЄС визнав, що банк не міг отримати цей борг з цього права в Німеччині, бо згідно з німецьким законодавством борг виник під час азартної гри, а боргові зобов'язання не пі лягають су овому стягненню у Німеччині.