<<
>>

ДИРЕКТИВА РАДИ 89/117/ЕЕС від 13 лютого 1989 року щодо зобов'язання стосовно публікації щорічних бухгалтерських документів структурними підрозділами кредитних та фінансових установ, що створені у державах-членах, головний офіс яких знаходиться на території іншої держави-члена*

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського економічного співтовариства і, зокрема, його статтю 54,

Беручи до уваги пропозицію Комісії1,

У співробітництві з Європейським Парламентом2,

Беручи до уваги висновок Економічного і соціального комітету3,

Враховуючи, що створення європейського внутрішнього ринку передбачає, що до структурних підрозділів кредитних установ і фінансових установ, які мають свої головні офіси в іншій державі-члені, повинні застосовуватися такі самі правила, як і до структурних підрозділів кредитних установ і фінансових установ, які мають свої головні офіси в тій самій державі-члені; враховуючи, що це означає, що стосовно публікації щорічних бухгалтерських документів для структурних підрозділів таких установ, які мають свої головні офіси в інших державах-членах, достатньо публікувати щорічні бухгалтерські документи своєї установи в цілому;

Враховуючи, що в якості складової майбутнього механізму координації вимог щодо розкриття у відношенні структурних підрозділів передбачено, що деякі документи і звіти, які стосуються структурних підрозділів, що здійснюють свою діяльність у державі-члені, мають публікуватися певними типами компаній, які керуються законодавством іншої держави-члена, включаючи банки та інші фінансові установи, враховуючи, що стосовно розкриття бухгалтерських документів зроблено посилання на особливі положення, які мають бути встановлені для банків та інших фінансових установ;

Враховуючи, що існуюча практика деяких держав-членів, коли від структурних підрозділів кредитних установ і фінансових установ, що мають свої головні офіси поза межами цих держав-членів, вимагається публікувати річні звіти, які стосуються їхньої власної діяльності, після прийняття Директиви Ради 86/635/ЄЕС від 8 грудня 1986 р річних бухгалтерських звітів та консолідованих звітів банків та інших фінансових установ4, більше не є виправданою; враховуючи, що публікація річних звітів структурних підрозділів не може ні в якому разі забезпечити громадськості і, зокрема, кредиторам адекватну картину фінансової ситуації суб'єкту підприємницької діяльності, оскільки частка цілого не може розглядатися відокремлено;

Враховуючи, що з іншого боку, з огляду на сучасний стан інтеграції, потреба у певній інформації щодо діяльності структурних підрозділів, заснованих у

* Official Journal L 044, 16.02.1989, p.

0040—0042.

1 OJ C230, 11   9.1986, p.4

1 OJ C 319, 30.11 1987, p64 І C 290, 14.11.1988, p.66

' OJ C 345,21.12 1987, p.73

4OJ L 372, 31.12.1986, p. 1

313

державі-члені кредитними установами і фінансовими установами, головні офіси яких розташовані поза межами цієї держави-члена, не може не братися до уваги; враховуючи, що, тим не менше, обсяг цієї інформації має бути обмежено таким чином, щоб запобігти перекрученням в конкуренції;

Враховуючи, що, однак, ця Директива зачіпає тільки вимоги щодо розкриття річних звітів і ніяким чином не зачіпає зобов'язань структурних підрозділів кредитних установ і фінансових установ щодо надання інформації відповідно до інших вимог, які випливають, наприклад, із соціального законодавства, відносно прав працівників на інформацію, прав приймаючих держав-членів на нагляд за кредитними установами чи фінансовими установами, і податкового законодавства, а також для статистичних цілей;

Враховуючи, що, рівність у конкуренції відносно структурних підрозділів кредитних установ і фінансових установ, головні офіси яких розташовані в кра-їнах-не членах, означає, що такі структурні підрозділи, з одного боку, при публікуванні щорічних бухгалтерських документів повинні дотримуватися таких самих стандартів, як і стандарти Співтовариства, або еквівалентних до них, але, з іншого боку, що такі структурні підрозділи не повинні публікувати річні звіти щодо їхньої власної діяльності, якщо вони виконують вищезгадану умову;

Враховуючи, що еквівалентність щорічних бухгалтерських документів кредитних установ і фінансових установ, головні офіси яких розташовані в краї-нах-не членах, яка вимагається відповідно до цієї Директиви, може призвести до проблем з оцінкою; враховуючи, що, таким чином, для вирішення цієї та інших проблем у сфері, яка регулюється цією Директивою, зокрема стосовно її імплементації, необхідно, щоб ними займалися спільно представники держав-членів і Комісії в Контактному комітеті; враховуючи, що з метою обмеження кількості таких комітетів, таке співробітництво має здійснюватися в рамках Комітету, заснованого відповідно до статті 52 Директиви Ради 78/66/ЕЕС від 25 липня 1978 р.

щодо річних звітів певних типів компаній5, зі змінами і доповненнями, внесеними до неї Директивою 48/569/ЕЕС6; враховуючи, що, тим не менше, у випадку, коли потрібно вирішувати проблеми, які стосуються кредитних установ, має бути належним чином створений Комітет,

ПРИЙНЯЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

Стаття 1.    Сфера дії

1.  Координаційні заходи, встановлені цією Директивою, застосовуються до структурних підрозділів, заснованих у державі-члені кредитною установою і фінансовою установою, в розумінні статті 2 (1) (а) і (Ь) Директиви 86/635/ЕЕС, головні офіси яких розташовані поза межами цієї держави-члена. У разі, якщо кредитна установа чи фінансова установа має свій головний офіс у країні-не члені, ця Директива має застосовуватися у випадках, якщо кредитна установа чи фінансова установа має правову форму, подібну до правових форм, вказаних у вищезазначеній статті 2 (1) (а) і (Ь).

2.  Третій пункт статті 1 Директиви 77/780/ЕЕС7 застосовується mutatis mutandis до структурних підрозділів кредитних установ і фінансових установ, які охоплюються цією Директивою.

1 OJ L 222, 14.8.1978, р. 11. 6 OJ L 314, 4.12.1984, р. 28. 1 OJ L 322, 17.12.1977, р. ЗО.

314

головні офі-; братися до ги обмежено

gt;до розкрит-( підрозділів ї відповідно Іавства, від-ш-членів на податкового

підрозділів овані в кра-lt;у, при пуб-атися таких до них, але, і річні звіти

умову; ментів кре-вані в краї-е призвести :ння цієї та

стосовно її Іки держав-обмеження я в рамках 66/ЕЕС від

МИ І ДОПОВ-ЩО, тим не гься креди-

туються до становою і 5/635/ЕЕС, разі, якщо у країні-не m установа л, вказаних

ися mutatis їх установ,

Стаття 2. Положення, які стосуються структурних підрозділів кредитних установ і фінансових установ, головні офіси яких розташовані в інших державах-членах

1. Держави-члени вимагають від структурних підрозділів кредитних установ і фінансових установ, головні офіси яких розташовані в інших державах-членах, публікувати відповідно до статті 44 Директиви 86/635/ЕЕС документацію кредитної установи чи фінансової установи, на яку міститься посилання (річні звіти, консолідовані звіти, загальний річний звіт, загальний консолідований річний звіт, висновки особи, відповідальної за аудит річних звітів і консолідованих звітів).

2.  Такі документи мають бути складені і пройти аудит у спосіб, який вимагається законодавством держави-члена, в якій кредитна установа чи фінансова установа має свій головний офіс, згідно з Директивою 86/635/ЕЕС.

3.  Від структурних підрозділів не може вимагатися публікування річних звітів, які стосуються їхньої власної діяльності.

4. Держави-члени можуть до подальшого узгодження вимагати від структурних підрозділів публікування такої додаткової інформації:

—   прибутки та збитки структурного підрозділу, які випливають з пунктів 1, З, 4, 6, 7, 8 і 15 статті 27 або з пунктів А.4, А.9, B.I—B.4 і В.7 статті 28 Директиви 86/635/ЕЕС,

—   середня кількість штату працівників структурного підрозділу,

—   загальні вимоги і боргові зобов'язання структурного підрозділу, з розбивкою на ті, що стосуються кредитних установ, та ті, що стосуються клієнтів, разом із загальною сумою таких вимог і боргових зобов'язань, вираженим у валюті держави-члена, в якій структурний підрозділ здійснює свою діяльність,

—   загальні активи і суми, відповідно до статей 2, 3, 4 і 6 активів, 1, 2 і З пасивів та 1 і 2 позабалансових статей, визначених в статті 4 і паралельно у статтях Директиви 86/635/ЕЕС, і, у випадку пунктів 2, 5 і 6 активів, розбивка цінних паперів відповідно до того, чи вважаються вони основним фінансовим капіталом відповідно до статті 35 Директиви 86/635/ЕЕС.

У разі, якщо така інформація є необхідною, її точність і відповідність до річних звітів повинна перевірятися однією чи більше особами, уповноваженими проводити аудит звітів за законодавством держави-члена, в якій структурний підрозділ здійснює свою діяльність.

Стаття 3. Положення, які стосуються структурних підрозділів кредитних установ і фінансових установ, головні офіси яких розташовані в державах-не членах

1. Держави-члени вимагають від структурних підрозділів кредитних установ і фінансових установ, головні офіси яких розташовані в країнах-не членах, публікувати документацію, вказану в статті 2 (1), яка складається і проходить аудит у спосіб, який вимагається законодавством країни, де розташовано головний офіс, відповідно до встановлених ним положень.

2.  У випадку, коли такі документи відповідають або еквівалентні документам, складеним згідно з Директивою 86/635/ЕЕС, а умова взаємності для кредитних установ чи фінансових установ Співтовариства виконується в країні-не члені, в якій розташовано головний офіс, застосовується стаття 2 (3).

3.  У випадках, інших ніж ті, про які йдеться в параграфі 2, держава-член може вимагати від структурних підрозділів публікувати річні звіти, які стосуються їх власної діяльності.

315

4. У випадках, зазначених у параграфах 2 і 3, держави-члени можуть вимагати від структурних підрозділів публікувати інформацію, про яку йдеться в статті 2 (4), і розмір наявного капіталу.

5.  Стаття 9 (1) і (3) Директиви 77/780/ЕЕС має застосовуватися по аналогії до структурних підрозділів кредитних установ і фінансових установ, які охоплюється цією Директивою.

Стаття 4.    Мова публікації

Держави-члени можуть вимагати, щоб документація, передбачена в цій Директиві, публікувалася їхньою офіційною державною мовою або мовами, і щоб її переклади були завірені.

Стаття 5.    Робота Контактного комітету

Контактний комітет, створений відповідно до статті 52 Директиви 78/660/ЄЕС, якщо він складений належним чином, також:

(a)  сприяє, без шкоди для статті 169 і 170 Договору, гармонійному застосуванню цієї Директиви шляхом регулярних засідань, розглядаючи, зокрема, практичні питання, що виникають у зв'язку із її застосуванням, такими як оцінка еквівалентності документації, і сприяє рішенням стосовно порівнянності і еквівалентності правових форм, про які йдеться у статті 1 (1);

(b)  у разі необхідності, дає пропозиції Комісії щодо доповнень та поправок до цієї Директиви.

Заключні положення

Стаття 6.

1.  Держави-члени приймають закони, підзаконні та адміністративні положення, необхідні для виконання цієї Директиви, не пізніше 1 січня 1991 року. Вони невідкладно інформують про це Комісію.

2.  Держави-члени можуть передбачити, щоб положення, про які йдеться у параграфі 1, застосовувалися вперше до річних звітів за фінансовий рік, що починається з 1 січня 1993 року чи протягом календарного 1993 року.

3.  Держави-члени доводять до відома Комісії тексти основних положень національного законодавства, яке вони приймають у сфері, що охоплюється цією Директивою.

Стаття 7.

Через п'ять років після дати, про яку йдеться в статті 6 (2), Рада, діючи за пропозицією Комісії, вивчає, а також, за пропозицією Комісії і у співробітництві з Європейським Парламентом, у разі необхідності переглядає статтю 2 (4) у світлі досвіду, набутого у застосуванні цієї Директиви, і з метою вилучення додаткової інформації, про яку йдеться в статті 2 (4), беручи до уваги прогрес, досягнутий у просуванні на шляху до гармонізації звітності банків й інших фінансових установ.

Стаття 8

Ця Директива адресована державам-членам.

Вчинено в Брюсселі, 13 лютого 1989 року.

За Раду Президент

С. Солчага Каталан

<< | >>
Источник: Вовк Т., Друзенко Г., Зугравий Г., Качка Т., Коноваленко І., Парапан М., Перестюк Н.. Регулювання сфери фінансових послуг у праві Європейського Союзу та перспекгиви адаптації законодавства України. — Харків: Консум,2002. — 912с.. 2002

Еще по теме ДИРЕКТИВА РАДИ 89/117/ЕЕС від 13 лютого 1989 року щодо зобов'язання стосовно публікації щорічних бухгалтерських документів структурними підрозділами кредитних та фінансових установ, що створені у державах-членах, головний офіс яких знаходиться на території іншої держави-члена*:

  1. РЕКОМЕНДАЦІЯ КОМІСІЇ 2000/408/ЕЕС від 23 червня 2000 року щодо опублікування інформації про фінансові інструменти та про інші питання, спрямованої на уточнення інформації, яка повинна надаватися у відповідності до Директиви Ради 86/635/ЕЕС від 8 грудня 1986 року щодо річних бухгалтерських звітів та консолідованих звітів банків та інших фінансових установ (що повідомлена у документі за номером С(2000) 1372)*
  2. ДИРЕКТИВА РАДИ 72/166/ЕЕС від 24 квітня 1972 року щодо зближення законів держав-членів стосовно страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів та виконання зобов'язання щодо страхування такої відповідальності*
  3. ДИРЕКТИВА РАДИ 76/580/ЕЕС від 29 червня 1976 року, що вносить зміни до Директиви 73/239/ЕЕС щодо узгодження законів, підзаконних та адміністративних положень стосовно започаткування та ведення діяльності прямого страхування, іншого, ніж страхування життя*
  4. ДИРЕКТИВА РАДИ 86/635/ЕЕС від 8 грудня 1986 року щодо річних звітів та консолідованих звітів банків та інших фінансових установ*
  5. ДИРЕКТИВА 2000/26/ЕС ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ від 16 травня 2000 року щодо зближення законів держав-членів стосовно страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів та про внесення змін і доповнень .до Директив Ради 73/239/ЕЕС та 88/357/ЕЕС (четверта Директива страхування відповідальності)*
  6. ДРУГА ДИРЕКТИВА РАДИ 88/357/ЕЕС від 22 червня 1988 року щодо узгодження законів, підзаконних та адміністративних положень стосовно прямого страхування, іншого, ніж страхування життя, і визначає положення для спрощення ефективного користування свободою надання послуг та про внесення змін до Директиви 73/239/ЕЕС *
  7. ДИРЕКТИВА 2001/24/ЕС ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ від 4 квітня 2001 року стосовно заходів щодо відновлення платоспроможності та ліквідації кредитних установ*
  8. РЕКОМЕНДАЦІЯ КОМІСІЇ 90/109/ЕЕС від 14 лютого 1990 року щодо прозорості банківських вимог щодо транскордонних фінансових операцій*
  9. РЕКОМЕНДАЦІЯ КОМІСІЇ 87/62/ЕЕС від 22 грудня 1986 року щодо моніторингу та контролю за великими ризиками кредитних установ*
  10. ДИРЕКТИВА РАДИ 89/592/ЕЕС від 13 листопада 1989 року щодо узгодження регулювання внутрішніх (інсайдерських) операцій*
  11. ДИРЕКТИВА РАДИ 87/344/ЕЕС від 22 червня 1987 року щодо узгодження законів, постанов та адміністративних положень стосовно страхування судових витрат*
  12. ДРУГА ДИРЕКТИВА РАДИ 84/5/ЕЕС від ЗО грудня 1983 року щодо зближення законів держав-членів стосовно страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів*
  13. ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ 2000/12 від 20 березня 2000 року щодо започаткувавші діяльності кредитних установ та ЇЇ ведення *
  14. ПЕРША ДИРЕКТИВА РАДИ 79/267/ЕЕС від 5 березня 1979 року щодо узгодження законів, незаконних та адміністративних положень стосовно започаткування та ведення діяльності прямого страхування життя*
  15. ДИРЕКТИВА РАДИ 92/96/ЕЕС від 10 листопада 1992 року щодо узгодження законів, підзаконних та адміністративних положень, які стосуються прямого страхування життя та про внесення змін до директив 79/267/ЕЕС і 90/267/ЕЕС (третя директива, яка стосується страхування життя)*
  16. ДИРЕКТИВА РАДИ 78/473/ЕЕС від ЗО травня 1978 року щодо узгодження законів, підзаконних та адміністративних положень стосовно співстрахування у Співтоваристві*
  17. ПЕРША ДИРЕКТИВА РАДИ 73/239/ЕЕС від 24 липня 1973 року щодо узгодження законів, підзаконних та адміністративних положень стосовно започаткування та ведення діяльності прямого страхування, іншого, ніж страхування життя*
  18. ПЕРША ДИРЕКТИВА РАДИ 73/239/ЕЕС від 24 липня 1973 року щодо узгодження законів, підзаконних та адміністративних положень стосовно започаткування та ведення діяльності прямого страхування, іншого, ніж страхування життя*