АСО.Ш8 СОММШАІІТАІКЕ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Під поняттям асціш соттшіаиіаіге розуміються основні положення європейського права, у відповідність до яких повинно бути приведено законодавство всіх держав-членів та всіх країн, які мають бажання вступити до Європейського Союзу.
В асяіш сотігшпаиіаіге щодо банківської діяльності можна виділити наступні складові:
— діяльність кредитних установ повинна ліцензуватися відповідними компетентними органами держав-членів. Встановлюється необхідний мінімум інформації, який кредитна установа повинна надавати для отримання ліцензії, та визначаються вимоги до кредитних установ;
— не ліцензується відкриття структурних підрозділів кредитних установ в державах-членах інших, ніж держава, де знаходиться її головний офіс;
— держави-члени мають застосовувати національний режим для структурних підрозділів кредитних установ, головний офіс яких знаходиться поза межами цієї держави-члена;
— визначається порядок проведення заходів щодо відновлення платоспроможності (санації) та ліквідації кредитної установи;
— встановлюється відповідна структура власних коштів кредитної установи;
— визначаються спосіб обчислення коефіцієнту платоспроможності та його мінімальний рівень;
— встановлено перелік банківських операцій, які мають визнаватись всіма державами-членами;
— депозити мають бути гарантованими, для чого впроваджується система гарантування депозитів;
— для всіх переказів (у всіх валютах) встановлюється однаковий рівень зборів;
— вироблено відповідні форми звітності кредитних установ, установлено порядок їх опублікування;
— встановлюється високий рівень пруденційного нагляду за кредитними установами з боку відповідних компетентних органів держав.
АССШІ8 СОММІЖАІЛАІКЕ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Основою регулювання ринку послуг у сфері страхування є положення Глав 2 та 3 Договору про ЄС — щодо права на здійснення підприємницької діяльності та свободи надання послуг.
Історична довідка
У 1961 році Радою було затверджено програму створення спільного ринку в сфері страхування, яка включала певні етапи.
121
Спочатку передбачалось досягнення обох свобод (надання послуг та здійснення підприємницької діяльності) у сфері перестрахування. Після цього — відповідно: свободи здійснення підприємницької діяльності у сфері прямого страхування, крім страхування життя; свободи здійснення підприємницької діяльності у сфері прямого страхування життя; свободи надання послуг у сфері прямого страхування, крім страхування життя, та свободи надання послуг у сфері страхування життя.
Поступово відповідні елементи регулювання були впроваджені, і прийняття Третіх Страхових Директив у сфері прямого страхування (крім страхування життя)1 та прямого страхування життя2 остаточно завершило формування спільного ринку страхових послуг.
Ключові питання створення спільного ринку (власне АСОШ8)
Простеживши зміни, яких зазнало законодавство ЄС у сфері страхування, можна виділити основні питання, поступове врегулювання яких врешті-решт призвело до створення спільного ринку у цій сфері:
1) вільний вибір страховиками місця започаткування бізнесу на території держави-члена, іншої, ніж та, де знаходиться головний офіс; можливість надавати весь спектр послуг у сфері страхування на всій території Співтовариства, гарантуючи при цьому, що відкриття структурних підрозділів та використання інших форм безпосереднього здійснення підприємницької діяльності не є обов'язковими (забезпечення свободи надання послуг у сфері страхування);
2) застосування до страховиків національними органами влади наглядових положень, які були б подібними у своїй основі;
3) забезпечення потенційним покупцям страхових полісів можливості їх придбання на всій території Співтовариства;
4) здійснення належного контролю за методами продажу та природою страхових продуктів з метою запобігання введенню громадськості в оману, але лише в тій мірі, в якій це не перешкоджатиме запровадженню інновацій;
5) забезпечення вільного здійснення страховими брокерами та іншими страховими посередниками своєї діяльності на території всього Співтовариства на рівних умовах;
6) доступність фінансової інформації про всіх страховиків на ринку, яку можна вважати адекватною та можливо порівняти (по страховиках);
7) обов'язковість гарантування певних положень — зокрема, що стосується захисту прав споживачів та такого функціонування ринку страхових послуг, на якому б унеможливлювалось будь-яке маніпулювання фактором вибору права, що має застосовуватись, як одним з елементів конкурентної боротьби. При цьому не ставиться за мету уніфікація контрактного права на рівні Співтовариства в цілому.
1 Соипсії оігєсііує 92/49/ЕЕС оГ 18 Зипе 1992 оп Іпе соогдіпаїіоп оГ 1а\уз, ге§и1аІіопз апсі асітіпізігаїіуе ргоуізіопз геїаііпб Іо дігесі іпзигапсе оіпег Іпап ІіГе аззигапсе апд атепдіп§ вігєсііуєз 73/ 239/ЕЕС апсі 88/357/ЕЕС (Шігд поп-1іamp; іпзигапсе вігєсііує) О1 Ь 228 11.08.1992 р. 1.
2 Соипсії оігєсііує 92/96/ЕЕС оГ 10 НоуетЬег 1992 оп Іпе соогсііпаїіоп оГ 1а\уз, гееиіаііопз апд адтіпізігаїіуе ргоуізіопз ге!аІіп§ Іо дігесі ІіГе аззигапсе апд атепдіп? оігєсііуєз 79/267/ЕЕС апд 90/ 619/ЕЕС (Іпігд ІіГе аззигапсе оігєсііує) ОІ Ь 360 09.12.1992 р. 1.
122
АСОШ8 СОММІЛЧАЦТАІКЕ У СФЕРІ РЕГУЛЮВАННЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
Директиви ЄС, призначені для створення єдиного ринку цінних паперів, як щодо питань випуску (емісії) цінних паперів, так і щодо питань їх обігу, належать до компетенції Генерального Директорату з питань внутрішнього ринку. Ці директиви стосуються функціонування як первинного ринку цінних паперів так і вторинного.
На рівні права ЄС встановлюються умови започаткування та умови здійснення діяльності, що ставляться до осіб, які надають послуги (інвестиційних фірм), умови, що стосуються діяльності інвестиційних фондів та умови випуску цінних паперів.
Умови започаткування та здійснення діяльності інвестиційними фірмами мають багато спільного з відповідними умовами, що стосуються банків. Тому спостерігається певна область перетину діяльності небанківських інвестиційних фірм та банків, що надають інвестиційні послуги.
Умови, що стосуються діяльності інвестиційних фондів, мають на меті спрощення процедури розміщення сертифікатів інвестиційних фондів на території всього Співтовариства.
Що стосується допуску цінних паперів до обігу, то на рівні Співтовариства висуваються вимоги для пропонування цінних паперів невизначеному колу осіб та вимоги для включення цінних паперів до лістингу на фондовій біржі. Таким чином, встановлюються мінімальні вимоги щодо інформації, яку має бути розкрито невизначеному колу осіб, та спрощуються процедури транскордонного випуску цінних паперів.