1.З.6.З. Процедура
Виключне положення може бути застосоване лише за умови застосування країною-членом заходів на національному рівні. Дані заходи мають застосовуватись до товару, який мав би відповідати системі гармонізованих стандартів, і існує можливість того, що товар несе загрозу безпеці, визначеній відповідною директивою.
акі заходи застосовуються органами, які відповідають за ринковий нагляд у відповідній країні-члені. Ці заходи є негайними адміністративними захисними заходами, застосовананими на території відповідної країни-члена з метою попередження можливої та ліквідації наявної загрози.им не менше, головна мета виключного положення полягає у тому, що воно повинно діяти на всій території Європейського Співтовариства, тим самим забезпечуючи однаковий рівень захисту на всій території.
Саме тому країна-член, яка застосовує виключне положення, повинна надати пояснення своїх дій. Ця інформація має бути надіслана до Комісії якнайшвидше, тобто, як тільки країна-член визначить та оцінить небезпеку, і паралельно із застосуванням національних захисних заходів.
Країни-члени мають забезпечити адміністрування застосування виключного положення на своїй території, але адміністрування його застосування на рівні Співтовариства покладено на Комісію з метою забезпечення того, щоб директиви застосовувались країнами-членами щодо товару, який становить небезпеку, одинаково.
Отримавши необхідну інформацію, Комісія передає її іншим країнам-членам дипломатичними канали через постійні представництва. Комісія забезпечує належне виконання директив країною-членом, яка застосувала обмежувальні заходи, та визначає наступні кроки для інших країн-членів.
Для цього Комісія якнайшвидше проводить консультації із зацікавленими сторонами (країнами-членами, уповноваженими органами, виробниками тощо). Ці консультації мають форму дво- або багатосторонніх спеціальних зустрічей, на яких заслуховуються думки виробника, дистриб’ютора та організацій і асоціацій, що представляють учасників економічного процесу (підприємців, працівників, споживачів, тощо).
Після цих консультацій Комісія повинна підготувати звіт про правомірність чи безпідставність заходів з боку країни- члена, що застосувала виключне положення:
- якщо визнається правомірність таких заходів, Комісія сповіщає про це країну-член, що ініціювала процес, а також інші країни-члени з метою санкціонування використання подібних заходів щодо небезпечного товару іншими країнами членами;
- і навпаки, якщо правомірність таких заходів не доведена, Комісія негайно сповіщає про це країну-член, яка ініціювала даний процес. Тоді дана країна-член має негайно прийняти відповідні заходи для відновлення свободи руху відповідного товару на своїй території.
- Таким чином, повноваження Комісії у цій сфері зводяться до визначення правомірності заходів, застосованих країною-членом, та надання результатів перевірки іншим країнам-членам.