16.3. Конкурентне право Співтовариства і право інтелектуальної власності
Інтелектуальна власність за своєю природою обмежує вільну конкуренцію . Якщ о існуванн я прав на інтелектуальну влас- ність не завжди порушує правила вільної конкуренції, то право здійсненн я прав на інтелектуальну власність може обмежувати вільну конкуренцію у межах ЄС відповідно до ст.
81 Договору про Співтовариство або, в окремих випадках, призводити до зловживанн я домінуючи м становищем , заборонени м ст. 8 2 цього Договору. Ліцензійні угоди, відповідна практика або зло- вживанн я домінуючи м становищем , залежн о від обставин , можуть суперечити як ст. 81, так і ст. 82 Договору про Спів- товариство.
1 Див.: Справа С-10/89 , 5/1 CNL SUCAL NV v. Hag GFAG (1990) ECR 1-3711.
282
Доктрин а "існування та здійснення права інтелектуальної влас- ності" була вперше розроблена при вирішенні справ, пов'яза - них з конкурентни м правом Співтовариства. У справі Parke, Davis v. Probel1 ЄС П провів різниц ю між існування м і здій - снення м прав інтелектуальної власності:
а) існування прав, шо надається власникові патенту національ- ни м законодавством держави-члена , не підпадає під заборони , що містяться у ст. 81(1) та ст. 82 Договору про Співтовариство; б) здійсненн я цих прав не порушує ст. 81(1) Договору про Співтовариство за браку угоди, рішенн я чи узгодженої практи - ки, заборонених положенням и цієї статті, або ст. 82 Договору про Співтовариство за відсутньості зловживанн я домінуючим
становищем;
в) якщ о ціна на запатентовану продукцію є вищо ю порівнян о з незапатентованою продукцією, що прийшл а з іншої держави - члена ЄС , то це не обов'язков о є зловживанням .
Проте, з іншого боку, щоб посилити охорону прав інтелек- туальної власності у науково-дослідницькій сфері, ЄС П розробив доктрину нових технологій. У справі Nungesser v. Commission- предмето м ліцензійно ї угоди були нові гібриди насінн я ку- курудзи.
Виконавець отримував виключне право на використан - ня і продаж кукурудзи в Німеччині. Ліцензійн а угода передба- чала, що винахідник цього сорту, його агенти чи ліцензіати можут ь створюват и конкуренці ю компанії , щ о погодилас ь випробовувати та реалізовувати кукурудзу. У своєму рішенн і ЄС П підтримав Європейськ у Комісію в тому, що необмеже - ний протекціонізм території продавця створює перешкоди для конкуренції та не може бути виправданий необхідністю заохо- чення технічного прогресу, що передбачено ст. 81(3) Договору про Співтовариство. Проте ЄС П скасував рішенн я Європейської Комісії в частині, де вказувалося, що сам факт укладання угоди виключної ліцензії шляхом передачі прав селекціонера обме- жує конкуренцію. ЄС П пояснив , що виключн а ліцензія, яка не має на меті заборонити паралельний імпорт, а лиш е включає в себе умови, що забороняють ліцензіарові видавати інші ліцензії на цій території та конкурувати з ліцензіатом, є прийнятно ю за умов, коли створюютьс я нові технології. Адже в іншом у випадку потенційні ліцензіати не захочуть мати справу з ри- зиками , пов'язаним и з новим и технологіями.
1 Див.: Справа 24/67, Parke, Davis amp; Co. v. Probel, Reese, Beintema — Inter- pharm and Centrafarm (1968) EC R 55.
- Див.: Справа 258/78, LC Nungesser KG amp; Kurt Eisele v. Commission (1982) ECR 2015; (1983) 1 CML R 278.
283
Окрім Договору про Співтовариство та практики ЄС П існу- ють також нормативні акти, прийняті Європейсько ю Комісією, які регулюють цю сферу відносин. Скориставшис ь своїм правом надавати групові вилучення , Європейськ а Комісія прийнял а ряд регламентів шодо укладанн я договорів, пов'язани х з пере- дачею прав інтелектуальної власності:
1) Регламен т 17/62' , яки й з 1 січн я 2004 р. замінени й Регламентом 1/20032 (про застосування ст.ст. 81, 82 Договору про Співтовариство);
2) Регламент 418/853 (про застосування ст. 81(3) Договору пр о Співтовариств о д о категорі й договорі в про проведенн я науково-дослідних, дослідно-конструкторськи х і технологічних робіт), яки й втратив чинність з 1 січня 2001 p.;
3) Регламент 40 8 7/884 (про застосування ст.
81(3) Договору про Співтовариство до категорій договорів франчайзингу), яки й з 1 червня 2000 р. замінено Регламентом 2 7 90/199 95 (про засто- сування ст. 81(3) Договору про Співтовариств о до категорій вертикальних договорів);4) Регламент 240/966, яки й 1 травня 2004 р. замінив Регламент
772/20047 (про застосуванн я ст. 81(3) до категорій договорів про передачу технологій).
Ці регламенти застосовуються до відповідних видів договорів і містять перелік припустими х обмежен ь конкуренці ї ("білий список") та неприпустими х обмежень ("чорний список"). Поло - женн я цих регламентів широк о застосовуються під час укла- данн я договорі в між суб'єктам и підприємницько ї діяльності ЄС , оскільки будь-яке відхилення від них може призвести до застосування санкцій за порушення конкурентного законодавства Співтовариства.
Показовою , проте, є заміна одних регламентів іншими . Так, наприклад , Регламен т 4087/8 8 пр о застосуванн я ст. 81(3)
1 Див.: Регламент 17/62, 1956-62 (O.J. 1962 Spec. Ed. 87), (O.J. 1962 L204/62).
2 Див. : Регламен т 1/2003 від 16 грудня 2002 р. пр о застосуванн я ст. 81 та ст. 82 Договор у про Співтовариство (O.J. 2004 L1/1).
3 Див. : Регламент 418/8 5 від 19 грудня 1984 р. про застосування ст. 81(3) Договору про Співтовариство до категорій угод пр о проведення науково-дослід- них, дослідно-конструкторськи х і технологічних робіт (O.J. 1985 L53/5).
J Див. : Регламен т 4087/8 8 від 3 0 листопад а 1988 р . пр о застосуванн я ст. 81(3 ) Договор у пр о Співтовариств о д о категорі й угод франчайзинг у (O.J . 1988 L359/46) .
! Див.: Регламент 2790/1999 від 22 грудня 1999 р. про застосування ст. 81(3) Договору пр о Співтовариств о до категорій вертикальних договорів (O.J. 1999
L336/21).
6 Див.: Регламент 240/96 від 31 січня 1996 р. про застосування ст. 81(3) до категорій угод пр о передачу технологій (O.J. 1996 L31/2).
'Див. : Регламент 772/2004 від 27 квітня 2004 p.
(O.J. 2004 L123/11).
284
Договор у пр о Співтовариств о д о категорі й договорі в фран - чайзингу, керуючись важливістю франчайзинг у для розвитку малого та середньог о бізнесу, містив досит ь довги й перелік обмежен ь вільної конкуренції , як і могли бути включен і д о договору франчайзингу , не порушуючи при цьому положенн я ст. 81(3) Договору про Співтовариство . У 2000 р. Регламент
4087/88 замінени й Регламентом 2790/99, яки й передбачає гру- пові вилучення для цілої низк и вертикальних договорів, вклю- чаючи договор и франчайзингу . Аналіз положен ь Регламенту
2790/99 дозволяє дійти висновку, що Європейськ а Комісія не ставила собі на меті виділити окремі обмеженн я конкуренції, які притаманні саме франчайзингу , вона обмежилася лиш е тим, що включила до ст. 4 Регламенту 2790/99 перелік умов, наявність яких у договорі унеможливлює застосування до такого договору групових вилучень, передбачених Регламентом. Особливої уваги заслуговує ст. 2(1) Регламенту 2790/99, згідно з якою , "дані вилучення мають застосовуватися лиш е до тієї міри, до якої подібні договори містять обмеженн я конкуренції, передбачені ст. 81(1) ("вертикальні обмеження")." Тобто, якщ о положенн я угоди прямо не порушують ст. 81(1) Договору про Співтоварист- во, вони не підпадають під вилучення, передбачені Регламентом
2790/99. Таки м чином , існує ціла низка обмежень, притаман - них франчайзингу , як і згідно з судовою практико ю не визнані такими , що порушують ст. 81(1) Договору про Співтовариство і на які, відповідно, не розповсюджуються норм и Регламенту
2790/99, що означатиме , що вони не підпадають під групові вилучення .
Відтепер франшизодавець, яки й захоче, наприклад, зобов'яза - ти франшизоодержувач а купувати продукти в певного вироб- ника або не конкурувати з іншим и членам и франчайзингово ї мережі впродовж строку дії договору та певни й стро к після його закінчення , не зможе захистити ці положенн я груповими вилученнями.
Не зважаючи на те, що правомірність включенн я таких положен ь обґрунтована ЄС П у справі Pronuptia, з прий - няттям Регламенту 2790/99 франшизоодержувач і та державні органи отримал и широкі можливості для їх оскарження .Таки м чином , сучасні тенденції свідчать про певну зміну акценті в у праві Співтовариства . Якщ о раніш е застосуванн я норм конкурентного права Співтовариства відбувалося на користь франчайзинга , тим сами м стимулюючи його розвиток, то тепер перевага надається захисту конкуренції, без урахування специ - фік и франчайзингови х відносин.
Отже, слід зазначити , що принци п вільного руху товарів відрізняється від правил вільної конкуренції в Співтоваристві.
285
Якщ о завдання м ст. 28 Договор у пр о Співтовариств о є усуненн я перешкод , створени х національним и законодавствам и н а шляху розвитк у вільної торгівлі між державами-членам и ЄС , т о завдан - ня м ст. 81 Договор у пр о Співтовариств о є підтримк а ефективно ї конкуренці ї між суб'єктам и підприємницько ї діяльності . Прак - тик а ЄС П свідчит ь пр о те, щ о оскільк и принци п вільног о руху товарі в є фундаментальни м дл я Спільног о ринк у Співтова - риства , т о будь-яки й конфлік т між правилам и конкуренці ї і принципо м вільног о руху товарі в повине н вирішуватис я н а корист ь останнього .
Контрольні питання
1. Чи м відрізняєтьс я європейськи й патен т від патенту Спів - товариства ?
2. Що так е "білий список " та "чорни й список " у праві Спів - товариства ?
3 . Розкрийт е зміс т доктрин и "вичерпанн я права " у прав і
Співтовариства .
4. Розкрийт е зміст доктрин и "спільног о походження " у праві
Співтовариства .
5. Розкрийт е зміст доктрин и "нових технологій " у праві Спів - товариства .
28 6