юридична психологія
Об'єктом психологічної науки є психіка особистості як властивість високоорганізованої матерії, яка є особливою формою відображення суб'єктом правовідносин об'єктивної реальності, саморегуляції на цій основі своєї поведінки і діяльності.
В історії психології мали місце різноманітні підходи при визначенні її предмета (душа, свідомість, поведінка, особистість, психічна діяльність та ін.).
По-різному визначають і предмет юридичної психології.
Так, О. Брусиловський відносить до предмета юридичної психології зло-чин, особу злочинця після його засудження, психологію криміналь-ного судочинства, психологію всіх учасників судової процедури .
О. Ратінов вважає, що предметом юридичної психології виступають психічні явища, механізми і закономірності людської психіки, пов'язані з виникненням, зміною, виконанням, порушенням і застосуванням права .
Дулов предметом судової психології називає особливості розвитку та прояву психологічних закономірностей, пов'язаних із процесом діяльності щодо здійснення правосуддя:
а) виникнення, розвиток психічних властивостей особистості, які призводять до протиправної поведінки;
б) зміна розвитку психічних властивостей в результаті здійснення злочину й участі у процесуальній діяльності;
в) процеси зміни (виправлення) психіки тих осіб, які скоїли зло- чини3.
Васильєв як предмет юридичної психології виділяє психологічні основи особистості та діяльності в умовах правового регулюван-ня, систему "людина — право", основною ланкою в якій є особистість як суб'єкт діяльності4.
На думку О. Глоточкіна і В. Пирожкова, предметом юридичної психології є граничні проблеми психології та права, соціальні проблеми, пов'язані з виникненням і динамікою причин, умов і передумов скоєння злочину і розшуком злочинця, проведенням кримінальних справ на стадії попереднього розслідування, судового роз-гляду, виконанням покарання, виправленням і перевихованням засуджених .
Є й інші позиції щодо предмета юридичної психології. Їх різноманітність підкреслює складність цього питання, що обумовлюється необхідністю пояснити предмет юридичної психології і з позиції юридичної науки, і з позиції психологічної науки.