Метод Ньютона (метод дотичних)
Геометрично метод Ньютона еквівалентний заміні невеликої дуги кривої
дотичною, проведеною до деякої точки кривої, наприклад, точки В (рис.
кореня
. Рівняння дотичної до кривої у точці В має наступний вигляд
. | (3.17) |
Вважаючи
, знаходимо абсцису
точки перетину цієї дотичної з віссю Ох:
. | (3.18) |
Рис. 3.3
Значення
приймаємо в якості першого наближення кореня
. У точці
визначаємо значення функції
. Геометрично це довжина перпендикуляра до осі Ох, відновленого в
до його перетину з кривою
в точці В1.
Процес продовжується таким чином: проведемо дотичну до точки В1 і знайдемо точку перетину цієї дотичної з віссю абсцис
.
приймаємо в якості другого наближення кореня
. Процес продовжується доти, поки ми не одержимо значення кореня з заданим ступенем точності. Будь-яке
-ше наближення кореня визначається рівністю . | (3.19) |
Вибір нульового наближення кореня
здійснюється таким чином:
якщо
на
, то
;
якщо
на
, то
.
Чим більше чисельне значення похідної
в околі даного кореня, тим менша поправка, яку необхідно враховувати в
-му наближенні. Тому метод Ньютона особливо зручно застосовувати тоді, коли в околі даного кореня графік функції має велику крутизну.
Якщо чисельне значення похідної біля кореня мале, то поправки будуть великими і процес уточнення кореня може виявитися тривалим. Якщо крива поблизу точки перетину з віссю Ох майже горизонтальна, то застосовувати метод Ньютона не рекомендується.
Точність наближення на
-му кроці оцінюється таким чином:
якщо
, то
.
Якщо похідна
мало змінюється на відрізку
, то для спрощення обчислень можна використовувати формулу
, | (3.20) |
тобто значення похідної в початковій точці достатньо обчислити один раз. Геометрично це означає, що дотичні в точках
замінюються прямими, паралельними дотичної, проведеної до кривої
у точці
(рис. 3.3).
Приклад 3.2.Методом дотичних уточнити до
корінь
рівняння
, розташований на відрізку [-2. 75, -2. 5].
Розв’язок
За умовою
. Визначаємо другу похідну
:
.
Таким чином,
, тому
.
Визначаємо значення першої похідної у точці
:
.
Для зручності подальші обчислення зводимо в таблицю 3.2.
Таблиця 3.2
![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
| 0 | -2.75 | -20.797 | 7.5625 | 22.6875 | -1.111 | 0.179 |
| 1 | -2.571 | -16.994 | 6.6100 | 19.8300 | -0.164 | 0.026 |
| 2 | -2.545 | -16.484 | 6.4770 | 19.431 | -0.053 | 0.008 |
| 3 | -2.537 | -16.329 | 6.4364 | 19.309 | 0.020 | 0.003 |
| 4 | -2.534 | -16.271 | 6.4212 | 19.2636 | 0.007 | 0.001 |
| 5 | -2.533 | |||||
Остаточно одержимо
.
.
.
.
,




