Розділ VII. ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ВИХОВАТЕЛЯ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ В УМОВАХ ОНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Особистісно-орієнтований підхід та гуманізація освіти ви- магають необхідність пошуку шляхів удосконалення профе- сійної підготовки фахівців. Успішність професійної діяльно- сті, окрім обов’язкових професійних знань, умінь та навичок, значною мірою визначається особистісними характеристика- ми та професійними якостями фахівця, рівнем сформованості професійної ідентичності.

Професійна ідентичність — це інтегративне поняття, що об’єднує в собі компоненти особистісної та соціальної іден- тичності, багаторівнева динамічна структура, що містить ус- відомлені і неусвідомлені компоненти, складова самосвідомо- сті, результат професійного самовизначення, характеристика особистості з погляду її професійної взаємодії з навколишнім світом, що передбачає ставлення до себе як до професіонала, ставлення до професії, ставлення до членів професійної спі- льноти.

Сутність сучасних наукових тенденцій розвитку питання професійної ідентичності спеціалістів педагогічного профі- лю полягає у здійсненні переходу від структурного вивчення особистості та її діяльності до аналізу розивальної взаємодії її динамічних систем. Інтегративний характер змісту професій-

ної ідентичності обумовлює вивчення психологічних основ її розвитку як показника збереження психічного здоров’я осо- бистості (В. А. Ананьєв, Е. Еріксон, О. Хорні), здатності до са- моактуалізації (А. Маслоу), переживання емоційно-вольово- го стану власної індивідуальності (Р. Ленг, Е. Фромм), засобів освоєння суспільного та індивідуального психологічного про- стору (Е. Еріксон, Д. Фельдштейн), здатності до самопрезен- тації (Р. Тайс, Д. Хаттон), основ самовизначення (Т. М. Буя- кас).

Дослідженням професійної ідентичності займаються су- часні вітчизняні науковці С. Д. Максименко, Н. В. Чепелєва, В. Г. Пашок, П. Б. Шнейдер та ін., сутність власне професійної ідентичності розкривається в роботах В. Л. Зливкова, О. В. Ви- нославської. Специфіку професійно-педагогічної підготовки і формування педагогічної культури, суб’єктності педагога до- сліджено у працях І. А. Зязюна, В. І. Маковецького, О. Г. Мо- роза та ін.

Незважаючи на актуальність та багатоаспектність дослі- дження професійної ідентичності, необхідно відзначити фраг- ментарність її вивчення, відсутність системного погляду на її структуру, передумови та закономірності становлення та змі- нювання як у процесі професійного навчання у вузі, так і під час криз професійного становлення у зрілому віці.