ПІСЛЯМОВА

Методологічною основою дослідження ідентичності в за- рубіжній психології є: теорія соціальної ідентичності А. Тедж- фела, Дж. Тернера; теорія соціальної самоактуалізації; теорія SIDE («social identity model of deindividuation effect»), «мо- дель де-індивідуалізації з погляду соціальної ідентичності», а також теоретичні й емпіричні положення щодо регулятив- ної функції ідентичності.

У сучасному суспільстві структура Я його індивідів набу- ває найбільшої когнітивної складності порівняно з будь-якою історичною епохою. Відповідно, питання про становлення ідентичності та можливі шляхи її переформатування також набувають значної складності.

У даній колективній монографії проаналізовано концеп- ції становлення професійної ідентичності у контексті ци- вілізаційних викликів сучасності. Визначено, що типовою для сучасного етапу трансформації суспільства стає особис- тість професіонала, яка змінюючись створює свій внутрішній світ і норми соціальної взаємодії. Головна відмінність таких фахівців у порівняння з їх посередниками кінця ХХ сторіччя

— готовність до самостійної смислової інтерпретації соціаль- ної дійсності. Аналізуючи історію становлення категорії «іден- тичність» у психологічній науці, автори акцентують увагу, що історичний шлях, який пройшло це поняття від першопо- чатків до сучасного трактування, все ще потребує детально- го висвітлення, а поле практичного застосування розробок, пов’язаних із феноменом ідентичності, досить широке: це й психологічне консультування, психогігієна та психопрофілак- тика, тренінги особистісного зростання, програми професій- ного удосконалення для психологів та працівників освітньої сфери, а також факультативні розвивальні заняття для учнів та студентів. У сучасній західній психології нині тривають розробки психодіагностичних методик, спрямованих на ви- значення різних аспектів ідентичності та споріднених із нею

психологічних феноменів, при цьому наголошується на муль- тидисциплінарності поняття «ідентичність», а теоретичні уза- гальнення численних його досліджень сприятимуть, зокрема, створенню комплексної моделі формування професійної іден- тичності фахівців у різних галузях діяльності. Діалого-куль- турологічні засади та механізми формування ідентичності суб’єкта професійної діяльності визначаються в інтегрально- му розумінні ідентичності та шляхів її пізнання, що базуються на буттєвих і пізнавальних універсаліях та визначених у пред- метно-проблемному і методологічному планах продуктив- них взаємопорівняльних стосунках між різними підходами та концепціями до визначення даного поняття.

ДОДАТКИ

Додаток 1