<<
>>

Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності

щодо українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та

іноземних суб'єктів господарської діяльності визначає позбавлення права займатися всіма видами зовнішньоекономічної діяльності, передбаченими ст.

4 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", за винятком:

завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, при яких з боку українських суб'єктів зовнішньое-кономічної діяльності чи іноземних суб'єктів господарської діяльності були перераховані кошти до застосовування цієї санкції;

завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями за продукцію, яку було відправлено за межі України українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності чи відправлено до України іноземними суб'єктами господарської діяльності, до застосування цієї санкції. Для завершення таких операцій українському суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності потрібно у встановленому порядку отримати разову (індивідуальну) ліцензію Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. Санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності можуть застосовуватись Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності у разі здійснення ним таких дій у сфері зовнішньоекономічних відносин:

які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки;

які призводять до порушень міжнародних зобов'язань України;

якщо суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, до якого раніше була застосована санкція — індивідуальний режим ліцензування, протягом року після її застосування не вжив заходів щодо відповідності своєї діяльності вимогам чинного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Опрацювання подань щодо застосування (скасування, зміни виду, призупинення дії) санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності від органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, Національного банку України покладено на управління контролю за зовнішньоекономічною діяльністю департаменту торговельних обме-

жень та контролю за зовнішньоекономічною діяльністю і уп-равління правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності у складі головного юридичного управління Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.

Застосуванню санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності може передувати офіційне попередження з боку Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції Укра-їни про можливість застосування до них санкцій.

Про застосування санкцій, передбачених ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", видається наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, у якому вказуються норми чинного законодавства, які було порушено, матеріали, на підставі яких видано наказ, реквізити суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовані санкції, та вид санкції, дата, з якої санкція починає діяти. Відповідні накази видаються у разі скасування, зміни виду, призупинення дії санкцій, застосованих до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України матеріали, що підтверджують вжиті ними заходи до приведення зовнішньоекономічної та пов'язаної з нею господарської діяльності відповідно до норм чинного законодавства, та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, призупинення) дії санкцій. Загальний термін розгляду вказаних клопотань та надання відповіді суб'єктові зовнішньоекономічної діяльності про прийняте Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України рішення не повинен перевищувати тридцять календарних днів.

Дія спеціальних санкцій скасовується в разі вжиття суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності практичних заходів для приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність до норм чинного законодавства України та якщо в Міністерстві економіки та з питань європейської інтеграції України відсутні матеріали щодо порушення ним валютного, митного, податкового, іншого законодавства, пов'язаного з його зовнішньоекономічною діяльністю, та проведених цим суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності дій, що можуть

зашкодити інтересам національної економічної безпеки. В окремих випадках (виникнення форс-мажорних обставин, подання позову до третейського суду або суду звичайної юрисдикції країни розташування контрагента чи до суду України про визнання або стягнення з іноземного суб'єкта господарської діяльності боргу, пов'язаного з невиконанням умов контракту) дію спеціальних санкцій може бути призупинено на строк закінчення дії форс-мажорних обставин або на час роз-гляду справи при поданні відповідних документів.

Зазначені санкції діють не більше шести місяців з дати винесення відповідного рішення.

Щодо штрафних санкцій, відповідно до ст.

1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.94 № 185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати мит-ного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності, з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву, 90-денний термін, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Резиденти, які купують іноземну валюту через уповноважені банки для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентами, зобов'язані здійснювати перерахування таких сум протягом 5 робочих днів з моменту зарахування таких сум на валютні рахунки резидентів.

Порушення резидентами відповідних термінів повернення в Україні іноземної виручки або імпортної частини товарів по зовнішньоекономічним договорам (контрактам) тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від суми неодержаної виручки (митної вартості недопос- тавленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

У разі прийняття судом або арбітражним судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, вище означені терміни зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом або арбіт-ражним судом рішення про відмову в позові повністю або частково, або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду, терміни поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено. У разі прийняття судом або арбітражним судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом або арбітражним судом.

Державні податкові адміністрації вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів цю пеню.

Застосування режиму індивідуального ліцензування відбувається на основі Наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України "Про затвердження Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій" від 17.04.2000 № 47, в якому визначається єдиний порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності в разі застосування до них або до іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальної санкції, передбаченої ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Індивідуальний режим ліцензування може поширюватися на всіх національних суб'єктів зовнішньоекономічної діяль-

ності та іноземних суб'єктів господарської діяльності, до яких його застосовано, незалежно від їхніх форм власності та місця їх реєстрації.

Разова (індивідуальна) ліцензія є підставою для здійснення окремої зовнішньоекономічної операції суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосована спеціальна санкція — індивідуальний режим ліцензування. Окремою зовнішньоекономічною операцією є комплекс дій суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності та іноземного суб'єкта господарської діяльності, що підпадає під визначення одного із видів зовнішньоекономічної діяльності, передбачених ст. 4 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", та включає в себе закінчену разову передачу товару (виконання робіт, надання послуг) та закінчені розрахунки (грошові, товарні та в інших формах) за цю разову передачу товару (виконання робіт, надання послуг).

Разова (індивідуальна) ліцензія є підставою для митного оформлення товарів і здійснення розрахункових операцій у зовнішньоекономічній діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовані спеціальні санкції.

Видача разових (індивідуальних) ліцензій суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності здійснюється управлінням нетарифного регулювання Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та уповноваженими ним органами.

Ліцензії видаються в порядку, передбаченому ст. 16 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та іншими нормативно-правовими актами.

Критерії, згідно з якими Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України передає право оформлення та видачі ліцензій відповідним управлінням обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій і Міністерству економіки Автономної Республіки Крим (за їх згодою), є такі:

а) здійснення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України експортно-імпортних (бартерних) операцій, вартість яких не перевищує суми, еквівалентної 40 тис. дол. США;

б) здійснення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України експортно-імпортних (бартерних) операцій, вартість яких не перевищує суми, еквівалентної 250 тис. дол. США:

у разі поставки товару в рахунок попередньої оплати — при експорті або попередньої поставки товару — при імпорті.

Виключне право Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України щодо оформлення та видачі ліцензій визначається такими критеріями:

а) здійснення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України операцій з іноземним суб'єктом господарювання, до якого застосовані спеціальні санкції;

б) здійснення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України всіх видів зовнішньоекономічної діяльності, за певними винятками.

Для одержання ліцензії подається пакет документів, затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України "Про затвердження Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій" від 17.04.2000 № 47.

Ліцензія видається на період не менший, ніж той, що є необхідним для здійснення відповідної зовнішньоекономічної операції, та не підлягає передачі іншим юридичним особам.

Рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії приймається не пізніше 15 робочих днів з дати реєстрації заявки Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України або уповноваженими ним органами.

Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути прийнято в разі невідповідності поданих документів чинному законодавству України, вимогам зазначеного Положення та рівню цін кон'юнктури ринку, а також у разі одержання Міністерством від органів державної влади та контролю інформації про невжиття суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності заходів щодо приведення своєї діяльності у сфері зовнішньоекономічної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства, повернення валютних та матеріальних цінностей з-за кордону.

Рішення про відмову у видачі ліцензії має бути викладене у письмовій формі на підставі висновків управлінь, що здій-снюють розгляд заявок на видачу ліцензій.

Якщо виконання зовнішньоекономічної операції суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності розпочалося до моменту застосування до нього або його іноземного контрагента спеціальної санкції, то суб'єкт отримує разову (індивідуальну) ліцензію на

цю операцію протягом п'яти робочих днів після документального підтвердження факту виконання частини цієї операції. Інформація про видані разові (індивідуальні) ліцензії надається відповідному органу державної податкової служби України.

Договори (контракти) суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовано спеціальну санкцію — режим індивідуального ліцензування, мають містити всі істотні умови угоди, які мають бути погоджені сторонами згідно з чинним законодавством України. Будь-які зміни чи доповнення до зазначених договорів (контрактів), що змінюють зазначені істотні умови, потребують отримання нової разової (індивідуальної) ліцензії, при цьому раніше видана разова (індивідуальна) ліцензія анулюється.

У разі невиконання зовнішньоекономічної операції в термін, зазначений в оформленій ліцензії, провадиться її переоформлення лише на залишок обсягів фактично експортованої/імпортованої продукції.

Застосування санкцій, передбачених ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та певні дії, що з них витікають, можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Види адміністративних стягнень за порушення правил митного регулювання:

усне зауваження (малозначність вчиненого порушення

митних правил) ;

попередження;

штраф за порушення митних правил (у розмірі до ... офіційно встановленого на день вчинення порушення митних правил мінімального розміру заробітної плати);

конфіскація предметів, які є безпосередніми об'єктами порушення митних правил, і предметів із спеціально виготовлених тайників, що використовувалися для переміщення через митний кордон України або з приховуванням таких предметів.

Порушення митних правил :

Незупинення транспортного засобу.

Причалювання до судна, що перебуває під митним контролем.

Перешкоджання доступу службової особи митного органу України до предметів, що перебувають під митним контролем.

Неподання митному органу України документів необхідних для здійснення митного контролю.

Пошкодження або втрата митного забезпечення.

Вантажні та інші операції, що проводяться без дозволу митного органу України.

Видача предметів без дозволу митного органу або їх втрата.

Порушення зобов'язання про зворотне вивезення чи зворотне ввезення.

Порушення зобов'язань про транзит та ін.

Частина ІІ

<< | >>
Источник: Г. О. Анцелевич, В. О. Голубєва, Т. В. Злуніцина. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності: Навч. Посіб. . Г. О. Анцелевич, В. О. Голубєва, Т. В. Злуніцина та ін; За заг. ред. О. Х. Юлдашева . — К.: МАУП,2005. — 272 с.. 2005

Еще по теме Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності:

  1. 57. Зупинення і припинення діяльності суб'єктів господарювання
  2. 1.3. Види зовнішньоекономічної діяльності
  3. 3. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
  4. 15.Принципи зовнішньоекономічної діяльності.
  5. 4. Правовий режим зовнішньоекономічної діяльності
  6. 2.1. Мета та рівні регулювання зовнішньоекономічної діяльності
  7. 4. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
  8. 12.Суб’єкти та види зовнішньоекономічної діяльності.
  9. § 2. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності
  10. 3.2. Система інститутів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
  11. 1.4. Об'єкти зовнішньоекономічної діяльності
  12. 2. Правові основи зовнішньоекономічної діяльності в Україні
  13. 3. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності
  14. 1.1. Поняття зовнішньоекономічної діяльності
  15. 3.1. Види регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
  16. 1. Поняття, суб’єкти та принципи зовнішньоекономічної діяльності