Форс-мажорні обставини.

Події непереборної сили, що можуть виникнути в результаті непередбачених і невідворотних подій надзвичайного характеру (революцій, страйків, військових дій, пожеж, землетрусів, цунамі, повеней та ін.), а також впливати на виконання сторонами узятих на себе зобов'язань і навіть здатні призупинити належне виконання договірних зобов'язань, називаються форс-мажорними обставинами.

Наявність спеціальної статті в контракті, присвяченої фор- с-мажорним обставинам, дає контрагентам можливість не відповідати за повне або часткове невиконання будь-якого з їх зобов'язань (за винятком прострочення у платежі сум, термін оплати яких наступив відповідно до умов контракту).

При обставинах непереборної сили термін виконання договору відсувається відповідно до часу, протягом якого діятимуть ці обставини або їхні наслідки. Якщо ці обставини продовжуватимуться довше узгодженого сторонами в кон-тракті терміну, то кожна зі сторін має право відмовитися від подальшого виконання своїх зобов'язань за контрактом, і в цьому випадку жодна зі сторін не буде мати права на відшкодування іншою стороною можливих збитків. Тривалість встановлюваного в контракті терміну дії обставин непереборної сили визначається з урахуванням терміну виконання договору, характеру товару, способу продажу, торговельних порядків (наприклад, у контрактах на швидкопсувні товари такий термін становить 15—30 днів, на устаткування 3—6 місяців).

Тобто, сторони можуть переносити терміни виконання контракту (або відсувати на час дії обставин і їх наслідків) або взагалі звільняються від виконання зобов'язань (при анулю-ванні взаємних зобов'язань завжди обумовлюється, що жодна зі сторін не матиме права вимагати від іншої сторони відшкодування збитків).

Щоб уникнути розбіжностей, контрагенти повинні чітко визначити:

які явища належать до обставин непереборної сили, інакше ці обставини можуть тлумачитися відповідно до торговельних порядків країни виконання договору. Інтереси продавця і покупця в цьому разі не збігаються.

який порядок сповіщення іншої сторони про їх настання і надання достатніх свідчень або доказів виникнення і припинення зазначених вище обставин.

Форс-мажорні обставини можна поділити на дві категорії:

тривалі — до них належить заборона експорту, а іноді й імпорту (війна, блокада, валютні обмеження або інші заходи урядів і урядових органів);

короткострокові — до них належать пожежі, повені, інші стихійні лиха, замерзання моря, закриття морських проток, що лежать на морському шляху між портами відвантажен-

ня і розвантаження, відхилення від напрямку, викликані

воєнними діями, та ін.

Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов'язань за договором внаслідок непередбачених обставин, повинна негайно в письмовій формі повідомити іншу сторону як про початок, так і про припинення дії цих обставин.

Можна вирізнити такі групи обставин непереборної сили:

стихійні лиха;

військові дії;

страйки;

аварії на виробничому підприємстві (внаслідок надзвичайних обставин або стихійних лих);

транспортні утруднення — ці обставини не повинні складати окрему групу (за винятком транспортних катастроф). Вони визнаються лише як наслідок стихійних лих або рішень державних органів (закриття кордону);

акти органів держави — найбільш розроблені в доктрині Франції як "акт принципу". Спочатку цей термін охоплював тільки односторонні акти органів державної влади. Проте нині до таких актів належать також і акти організацій, що мають міжнаціональний характер, наприклад ООН (торгове ембарго).

10.