Стаття 111. Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.

Питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

Для проведення розслідування Верховна Рада України створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі.

Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради України.

За наявності підстав Верховна Рада України не менш як двома третинами від її конституційного складу приймає рішення про зви­нувачення Президента України.

Рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту приймається Верховною Радою України не менш як трьома четвертими від її конституційного складу після перевірки справи Конституційним Судом України і отримання його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгля­ду справи про імпічмент та отримання висновку Верховного Суду України про те, що діяння, в яких звинувачується Президент Укра­їни, містять ознаки державної зради або іншого злочину.

Коментована стаття визначає юридичні підстави і зміст основ­них стадій процедури дострокового припинення повноважень Президента України в порядку імпічменту На відміну від відстав­ки, яка має добровільний характер, усунення Президента України з поста передбачає примусове позбавлення глави держави його повноважень і недоторканності.

Усунення Президента з посади є заходом конституційно- правової відповідальності глави держави. Метою імпічменту є звільнення Президента з посади і позбавлення його президент­ського імунітету для подальшого притягнення до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

Закріплена Конституцією України процедура імпічменту є до­сить складною і багатоетапною. Її складність визначається особли­вою роллю Президента в державному механізмі України, необхідніс­тю створення системи гарантій від необґрунтованого застосування цієї міри юридичної відповідальності до глави держави.

Частина І коментованої статті визначає, що юридичною під­ставою для усунення Президента України з поста в порядку імпіч­менту є вчинення ним державної зради або іншого злочину. Зло­чином є передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб ’єктом злочину. Приводом для порушення питання про усунення Пре­зидента України з посади є відомості про вчинення ним діянь, що містять ознаки злочину. При цьому слід мати на увазі такі обста­вини.

По-перше, державна зрада також є злочином, ознаки якої містяться в ст. 111 Кримінального кодексу України. Вона визначає державну зраду як діяння, умисно вчинене громадянином Украї­ни на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недо­торканності, обороноздатності, державній, економічній чи інфор­маційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнно­го стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Тому в цілому можна сказати, що юридичною підставою для імпічмен­ту є вчинення главою держави злочину.

По-друге, Конституція України на відміну від багатьох зару­біжних конституцій не містить вказівки на ступінь суспільної небезпеки злочину, вчиненого главою держави. Це дає змогу зро­бити висновок, що юридичною підставою для імпічменту є вчи­нення Президентом України будь-якого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України.

По-третє, особа вважається винною у вчиненні злочину лише з моменту набуття чинності обвинувального вироку суду щодо неї. До моменту прийняття рішення Верховною Радою України про імпічмент Президент України має імунітет і кримінальній відпо­відальності не підлягає, тому юридичною підставою для імпічмен­ту слід вважати не вчинення ним злочину як такого, а лише наяв­ність у його діяннях ознак складу злочину. Остаточне рішення щодо наявності події злочину або складу злочину має винести суд загальної юрисдикції після завершення процедури імпічменту.

По-четверте, Президент може бути усунений з посади в по­рядку імпічменту тільки Верховною Радою України як єдиним колегіальним органом загальнонародного представництва.

Частини 2—6 коментованої статті характеризують послідов­ність основних стадій процедури імпічменту та їхній зміст.

Ініціювання питання про усунення Президента України з по­ста в порядку імпічменту здійснюється більшістю від конститу­ційного складу Верховної Ради України. Це означає, що пропо­зиція про висунення звинувачення проти Президента у вчиненні ним злочину має виходити не менш як від 226 народних депутатів України. Ця пропозиція має бути вмотивованою і містити кон­кретні вказівки на ознаки злочину, який ставиться йому за про­вину, і обґрунтування його причетності до цього злочину

Деталізація конституційних приписів щодо процедури імпіч­менту Президента України здійснена вст. 171—188 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10 лютого 2010 р.

Зокрема, згідно з ч. З ст. 171 Регламенту Верховної Ради Укра­їни підставою для ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту та утворення спеціальної тимчасової слідчої комісії є письмове подання про це, підписане більшістю народних депутатів від конституційного складу Верхов­ної Ради, підписи яких не відкликаються.

Внесене на розгляд Верховної Ради письмове подання про ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту має містити правове обґрунтування необ­хідності утворення спеціальної тимчасової слідчої комісії. До подання можуть додаватися документи і матеріали, що стосують­ся цього питання, або належним чином посвідчені їх копії. Це подання без прийняття рішення про включення до порядку ден­ного пленарного засідання Верховної Ради обговорюється за процедурою повного обговорення на черговому після дня його внесення пленарному засіданні Верховної Ради.

Верховна Рада більшістю голосів народних депутатів від її кон­ституційного складу приймає рішення щодо ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту та включення його до порядку денного сесії Верховної Ради як невід­кладного.

У разі включення до порядку денного сесії Верховної Ради питання про ініціювання питання про усунення Президента Укра­їни з поста в порядку імпічменту Верховна Рада для проведення розслідування обставин вчинення Президентом України держав­ної зради або іншого злочину утворює спеціальну тимчасову слід­чу комісію відповідно до ст. 111 Конституції України, положень закону про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України та Регламенту Верховної Ради України.

До складу спеціальної тимчасової слідчої комісії входять на­родні депутати з урахуванням принципу пропорційного пред­ставництва депутатських фракцій, спеціальний прокурор і троє спеціальних слідчих. У разі обрання спеціальним прокурором та спеціальним слідчим народного депутата враховується принцип пропорційного представництва депутатської фракції у спеціальній тимчасовій слідчій комісії.

На посади спеціального прокурора, спеціальних слідчих може бути обрана лише особа, яка відповідає таким вимогам: 1) є гро­мадянином України, який проживає на її території не менше де­сяти років; 2) вільно володіє державною мовою; 3) має вищу юридичну освіту; 4) має не менш як десятирічний стаж роботи на посаді атестованого прокурора чи слідчого правоохоронних орга­нів України; 5) не має судимості.

Кандидат на посаду спеціального прокурора чи спеціального слідчого подає до Верховної Ради особову картку, декларацію про доходи, зобов’язання фінансового характеру та майновий стан щодо себе та членів своєї сім’ї за попередній рік за формою, вста­новленою для державних службовців, які займають посади, від­несені до першої і другої категорій посад державних службовців. Народні депутати можуть бути обрані спеціальним прокурором та спеціальними слідчими, якщо вони відповідають вищеназва­ним вимогам. Кандидатури спеціального прокурора, спеціальних слідчих попередньо розглядаються на засіданні комітету, до пред­мета відання якого належить таке питання, який надає Верховній Раді висновки щодо кожної кандидатури.

Особи, які не є народними депутатами і обрані спеціальним прокурором, спеціальними слідчими, прикомандировуються до Верховної Ради на час роботи спеціальної тимчасової слідчої ко­місії та здійснюють свої службові повноваження у її складі лише відповідно до наданих їм на законних підставах доручень спеці­альної тимчасової слідчої комісії.

Не пізніше як за три дні до дня розгляду питання про утво­рення спеціальної тимчасової слідчої комісії матеріали і висновки відповідного комітету щодо запропонованих кандидатур для об­рання спеціальним прокурором та спеціальними слідчими нада­ються народним депутатам.

Кандидат для обрання спеціальним прокурором, спеціальним слідчим може в будь-який час до початку голосування зняти свою кандидатуру

Про утворення спеціальної тимчасової слідчої комісії Верхов­на Рада більшістю від її конституційного складу приймає поста­нову

Спеціальна тимчасова слідча комісія проводить свою роботу відповідно до Конституції України, закону про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеці­альні комісії Верховної Ради України та Регламенту Верховної Ради України.

Спеціальна тимчасова слідча комісія:

1) перевіряє наявність, повноту та обґрунтованість доказів про вчинення Президентом України державної зради або іншого зло­чину;

2) проводить розслідування в разі виявлення під час строку повноважень спеціальної тимчасової слідчої комісії обставин що­до вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину без додаткового прийняття рішення Верховною Радою з цього питання і за наявності підстав готує відповідні пропозиції щодо проекту постанови Верховної Ради про звинувачення Пре­зидента України.

З метою забезпечення всебічного, повного та об’єктивного розслідування спеціальна тимчасова слідча комісія має право:

1) заслуховувати Президента України та захисника (захисни­ків) його прав;

2) витребовувати необхідні документи, матеріали та інші відо­мості, що стосуються розслідування, від державних органів, ор­ганів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб;

3) у разі потреби призначати експертизи та залучати фахівців для дослідження й оцінки доказів, визначати двох або більше пред­ставників від спеціальної тимчасової слідчої комісії і доручати їм бути присутніми під час проведення зазначених експертиз і до­сліджень та встановлення їх результатів;

4) запрошувати і заслуховувати в порядку, встановленому за­коном, будь-яких осіб із числа громадян України (крім суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдик­ції), які можуть повідомити про обставини, що стали підставою для ініціювання питання про усунення Президента України з по­ста в порядку імпічменту

Посадові особи (крім Президента України та захисника (за­хисників) його прав), службові особи, експерти та інші особи, запрошені спеціальною тимчасовою слідчою комісією, попере­джаються в письмовій формі про визначену Кримінальним ко­дексом України відповідальність за відмову особи від давання свідчень чи пояснень або відмову експерта чи перекладача без поважних причин від виконання покладених на них обов’язків під час розслідування, що проводиться спеціальною тимчасовою слідчою комісією, а також надання завідомо неправдивих свідчень чи пояснень, завідомо неправдивого висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, здійсненого перекладачем.

З метою створення передумов для прийняття Конституційним Судом України висновку, зазначеного в частині другій ст. 151 Кон­ституції України, на засідання спеціальної тимчасової слідчої комісії, пов’язане з проведенням нею розслідування, запрошу­ються як спостерігачі судці Конституційного Суду України (не більше трьох осіб). За зверненням спостерігачів від Конституцій­ного Суду України їм надається слово на засіданні спеціальної тимчасової слідчої комісії для зауважень щодо порушень консти­туційної процедури розслідування.

Спеціальна тимчасова слідча комісія готує висновки і пропо­зиції за дослідженими обставинами щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину і розглядає їх на своєму засіданні та приймає рішення щодо них. Висновки і про­позиції мають містити:

1) факти та обставини, які стали підставою для проведення розслідування;

2) відомості та обставини, встановлені спеціальною тимчасо­вою слідчою комісією, і докази, якими вони підтверджуються;

3) відомості та обставини, що не підтвердилися;

4) факти та обставини, які не були перевірені, та причини цього;

5) факти та обставини, що підтверджують або спростовують наявність у діяннях Президента України ознак державної зради або іншого злочину.

Спеціальна тимчасова слідча комісія за наявності відповідних підстав готує висновок про звинувачення Президента України з урахуванням вимог до обвинувального висновку, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України. Висновок під­писують спеціальний прокурор, спеціальні слідчі, голова і секре­тар спеціальної тимчасової слідчої комісії. Разом з висновками і пропозиціями члени спеціальної тимчасової слідчої комісії — на­родні депутати вносять на розгляд Верховної Ради проект відпо­відної постанови Верховної Ради.

Висновки і пропозиції спеціальної тимчасової слідчої комісії надаються Голові Верховної Ради України, а в разі його відсутнос­ті — Першому заступнику чи заступнику Голови Верховної Ради України, який з урахуванням пропозицій спеціальної тимчасової слідчої комісії щодо ступеня секретності представлених нею до­кументів приймає рішення стосовно встановлення спеціального режиму користування ними та ознайомлення з ними народних депутатів відповідно до правил поводження з документами та інформацією, що становлять державну або іншу охоронювану законом таємницю.

Питання про висновки і пропозиції спеціальної тимчасової слід чої комісії включаються до порядку денного пленарних засідань Верховної Ради без голосування і розглядаються невідкладно після їх надання Президентові України та народним депутатам.

Не пізніш як за три дні до початку розгляду питання на пле­нарному засіданні Верховної Ради висновки, пропозиції та інші матеріали вручаються Президенту України або захиснику (захис­никам) його прав з одночасним запрошенням його на пленарне засідання Верховної Ради та надаються у зазначений строк на­родним депутатам.

Пленарне засідання Верховної Ради, на якому відбувається розгляд висновків і пропозицій спеціальної тимчасової слідчої комісії, є відкритим. Закрите пленарне засідання проводиться в разі, якщо висновки і пропозиції спеціальної тимчасової слідчої комісії або додані до них документи та матеріали містять інфор­мацію, що становить державну або іншу охоронювану законом таємницю.

Голова Верховної Ради України запрошує на пленарне засі­дання Верховної Ради Президента України, суддів Конституцій­ного Суду України, Голову Верховного Суду України та запропо­нованих ним суддів Верховного Суду України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Генерального прокуро­ра України.

Пленарне засідання Верховної Ради розпочинається з інфор­мації головуючого на пленарному засіданні про зміст висновків і пропозицій щодо звинувачення Президента України.

У разі внесення народними депутатами — членами спеціальної тимчасової слідчої комісії проекту постанови про звинувачення Президента України головуючий на пленарному засіданні Верхов­ної Ради запитує у Президента України, чи погоджується він із пунктами звинувачення, що містяться в проекті постанови Верхов­ної Ради.

Якщо Президент України погоджується з усіма пунктами звинувачення, а народні депутати, які вносили подання про іні­ціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, не заперечують проти цих пунктів звину­вачення і не мають до них доповнень, обговорення з цього питан­ня не проводиться, головуючий на пленарному засіданні оголошує про перехід до таємного голосування по пунктах звинувачення (ст. 185 Регламенту Верховної Ради України) та здійснення по­дальших процедур.

Якщо Президент України погоджується лише з окремими пунктами звинувачення або не погоджується з жодним із пунктів звинувачення, викладених у проекті постанови Верховної Ради про звинувачення Президента України, внесеному народними депутатами — членами спеціальної тимчасової слідчої комісії, по­дальше обговорення проводиться щодо тих пунктів звинувачення, з якими Президент України не погодився, а також тих, які не зна­йшли відображення в запропонованому проекті постанови Верхов­ної Ради.

У разі якщо Президент України не з’явився на пленарне засідан­ня або відмовляється особисто давати пояснення, відповідати на запитання, Верховна Рада проводить без участі Президента України розгляд висновків і пропозицій спеціальної тимчасової слідчої ко­місії про його звинувачення в зазначеному вище порядку.

Перед початком обговорення висновків і пропозицій спеці­альної тимчасової слідчої комісії головуючий на пленарному за­сіданні з’ясовує у промовців про час, необхідний їм для виступів, і Верховна Рада приймає відповідне процедурне рішення. Час, який відводиться на заслуховування, має бути однаковим і стано­вити не менше ніж 90 хвилин.

Під час обговорення Верховна Рада заслуховує:

1) доповідь голови спеціальної тимчасової слідчої комісії або іншого доповідача — члена комісії, визначеного рішенням спеці­альної тимчасової слідчої комісії, про проведене розслідування та його результати; відповіді доповідача на запитання осіб, що внесли подання про ініціювання питання стосовно усунення Президен­та України з поста в порядку імпічменту; відповіді доповідача на запитання Президента України та захисника (захисників) його прав; відповіді доповідача на запитання народних депутатів;

2) пояснення народних депутатів, які внесли подання про ініціювання питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, щодо заперечуваних ними (у разі наявнос­ті) положень висновків спеціальної тимчасової слідчої комісії та проекту постанови Верховної Ради про звинувачення Президен­та України, їх зауваження щодо законності, всебічності та об’єк­тивності дослідження зазначеною комісією тих чи інших обставин розслідування; їх клопотання про заслуховування Верховною Радою свідків, експертів або про необхідність проведення додат­кового розслідування тих чи інших обставин спеціальною тим­часовою слідчою комісією; їх відповіді на запитання Президента України та захисника (захисників) його прав, доповідача спеці­альної тимчасової слідчої комісії, спеціального прокурора та спеціальних слідчих, народних депутатів;

3) пояснення Президента України про заперечення або ви­знання ним висунутого проти нього звинувачення, зауваження Президента України та захисника (захисників) його прав щодо законності, повноти, всебічності та об’єктивності дослідження відповідних обставин спеціальною тимчасовою слідчою комісією; клопотання Президента України та захисника (захисників) його прав про заслуховування Верховною Радою свідків та експертів або про необхідність проведення додаткового розслідування тих чи інших обставин спеціальною тимчасовою слідчою комісією; відповіді Президента України на запитання захисника (захисни­ків) його прав; народних депутатів, які внесли подання про ініці­ювання питання про усунення Президента України з поста в по­рядку імпічменту; відповіді на запитання доповідача спеціальної тимчасової слідчої комісії, спеціального прокурора та спеціальних слідчих, народних депутатів;

4) уточнення промовцями, із збереженням відповідної черго­вості, їх клопотань щодо надання народним депутатам тих чи інших матеріалів, проведення експертиз, заслуховування Верхов­ною Радою свідків, експертів із вказівкою на те, що саме має бути досліджено й доведено на підставі їхніх свідчень, повідомлень, а також стосовно необхідності проведення додаткового розсліду­вання спеціальною тимчасовою слідчою комісією та предмета такого розслідування.

За наявності скарг, заяв про неправомірні дії спеціальної тим­часової слідчої комісії, про оскарження її рішень, прийнятих за результатами розгляду скарг і заяв, промовці повідомляють Верхов­ну Раду про них і порушують відповідні клопотання про усунення порушень, пов’язаних з неправомірними діями та рішеннями спеціальної тимчасової слідчої комісії. Верховна Рада може при­йняти процедурне рішення про заслуховування спеціального прокурора, спеціальних слідчих, а також інших осіб, оголошення повідомлень та зачитування документів.

За результатами обговорення висновків і пропозицій спеці­альної тимчасової слідчої комісії Верховна Рада може прийняти рішення про:

1) заслуховування свідків та експертів, щодо яких було заяв­лено клопотання промовців, та їх відповідей на запитання;

2) припинення обговорення висновків та перехід до обгово­рення проектів постанов Верховної Ради про звинувачення Пре­зидента України.

Свідків та експертів, про запрошення яких заявляли клопо­тання промовці, Верховна Рада заслуховує у відповідній послідов­ності, якщо їх свідчень немає в матеріалах розслідування та висновках спеціальної тимчасової слідчої комісії або якщо ці свідчення є недостатніми чи суперечливими. Час, який відводить­ся на заслуховування свідків та експертів, має бути однаковим і становити не менш як ЗО хвилин.

Свідки та експерти відповідно до послідовності їх заслухову­вання відповідають на запитання:

1) осіб, які заявляли клопотання про їх запрошення; Прези­дента України та захисника (захисників) його прав; доповідача від спеціальної тимчасової слідчої комісії; спеціального прокурора, спеціальних слідчих; народних депутатів — до свідків, експертів, яких запрошено на клопотання промовців, зазначених у п. 2 ч. 2 ст. 179 Регламенту Верховної Ради України;

2) Президента України та захисника (захисників) його прав; промовців, зазначених у пи. 1, 2 ч. 2 ст. 179 Регламенту Верховної Ради України; спеціального прокурора та спеціальних слідчих — до свідків, експертів, яких запрошено за клопотанням Президента України та захисника (захисників) його прав;

3) доповідача від спеціальної тимчасової слідчої комісії; про­мовців, зазначених у пп. 2, 3 ч. 2 ст. 179 Регламенту Верховної Ради України; спеціального прокурора та спеціальних слідчих — до свідків, експертів, яких запрошено за клопотанням доповідача від тимчасової слідчої комісії.

Свідки заслуховуються окремо і за відсутності ще не опитаних свідків. Вживаються заходи, щоб під час пленарного засідання Верховної Ради ще не опитані свідки не чули того, що відбуваєть­ся на засіданні, і не спілкувалися між собою. Перед заслуховуван­ням свідка, експерта головуючий на пленарному засіданні попе­реджає кожного з них про адміністративну, кримінальну відпо­відальність згідно із законом за відмову від давання свідчень чи пояснень, а також за надання завідомо неправдивих свідчень чи пояснень, завідомо неправдивого висновку експерта.

Верховна Рада може прийняти процедурне рішення про за­слуховування й інших осіб, оголошення документів.

Після завершення обговорення висновків спеціальної тимча­сової слідчої комісії Верховна Рада заслуховує заключне слово:

1) представника від народних депутатів, які вносили подання про ініціювання питання щодо усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;

2) доповідача від спеціальної тимчасової слідчої комісії;

3) Президента України та захисника (захисників) його прав.

Час, який відводиться для заслуховування заключного слова кожного промовця, не може бути меншим 10 хвилин.

Після закінчення обговорення висновку спеціальної тимча­сової слідчої комісії Верховна Рада переходить до розгляду вне­сеного народними депутатами — членами спеціальної тимчасової слідчої комісії проекту постанови Верховної Ради про звинува­чення Президента України чи проекту постанови Верховної Ради про припинення розгляду питання щодо усунення Президента України з поста в порядку імпічменту

На закритому пленарному засіданні Верховної Ради мають право бути присутніми Президент України та захисник (захисни­ки) його прав, спеціальний прокурор та спеціальні слідчі, вклю­чені до складу спеціальної тимчасової слідчої комісії. Запрошу­ються особи, зазначені в ч. З ст. 178 Регламенту Верховної Ради України.

Обговорення проектів постанов Верховної Ради здійснюєть­ся за процедурою повного обговорення. Доповідачем і співдо­повідачами виступають відповідно представник від спеціальної тимчасової слідчої комісії та ініціатори внесення пропозицій (у разі їх внесення) про внесення змін до проекту постанови Верховної Ради про звинувачення Президента України. В об­говоренні беруть участь лише народні депутати. Іншим особам слово надається головуючим на пленарному засіданні за їх звер­ненням для повідомлення фактичних довідок, зауважень тощо з питань їх компетенції. Слово надається також Президенту України та захиснику (захисникам) його прав для повідомлення фактичних довідок.

У разі виявлення фактів перешкоджання Президентом Укра­їни роботі спеціальної тимчасової слідчої комісії під час розсліду­вання обставин щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину чи невжиття ним заходів до відповідаль­них перед ним державних органів, їх посадових осіб, які чинили подібне перешкоджання, після звернення до нього з повідомлен­ням про такі факти у будь-який час обговорення Верховною Радою проекту постанови про звинувачення Президента України може бути внесена народними депутатами, які ініціювали питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, вмо­тивована пропозиція про проведення додаткового розслідування та включення до проекту постанови Верховної Ради відповідного пункту звинувачення.

Після закінчення обговорення головуючий на пленарному засіданні оголошує про перехід до голосування щодо тексту про­екту постанови Верховної Ради про звинувачення Президента України у вчиненні ним державної зради або іншого злочину, який буде включатися до бюлетеня для таємного голосування.

Проект постанови Верховної Ради про звинувачення Пре­зидента України, внесений народними депутатами — членами спеціальної тимчасової слідчої комісії, має ґрунтуватися лише на відомостях, які містяться у висновках і пропозиціях спеціальної тимчасової слідчої комісії. Звинувачення Президента України викладається у проекті постанови Верховної Ради по пунктах, окремо щодо кожного діяння, що містить ознаки злочину, з до­триманням вимог ч. 1 ст. 62 Конституції України.

За результатами обговорення Верховною Радою висновків і пропозицій спеціальної тимчасової слідчої комісії, пропозицій народних депутатів, які вносили подання про ініціювання питан­ня щодо усунення Президента України з поста в порядку імпіч­менту, народні депутати — члени спеціальної тимчасової слідчої комісії мають право внести свій уточнений проект постанови Верховної Ради про звинувачення Президента України з ураху­ванням таких пропозицій.

У разі якщо до внесеного народними депутатами — членами спеціальної тимчасової слідчої комісії проекту постанови Верхов­ної Ради про звинувачення Президента України включено про­позиції народних депутатів, які вносили подання про ініціювання питання щодо усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, Верховна Рада проводить голосування стосовно кож­ної пропозиції, додатково включеної до проекту постанови Верхов­ної Ради. Пропозиція вважається включеною до уточненого про­екту постанови про звинувачення Президента України, якщо вона отримає на підтримку більшість голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.

У разі якщо пропозиція, яка включена до проекту постанови Верховної Ради, не отримає необхідної для її прийняття кількос­ті голосів народних депутатів, текст проекту постанови Верховної Ради про звинувачення Президента України залишається без змін і включається до бюлетеня для таємного голосування.

Рішення Верховної Ради про звинувачення Президента Укра­їни приймається таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів з урахуванням особливостей, визначених у цій статті. До бюлете­ня для таємного голосування щодо проекту постанови Верховної Ради про звинувачення Президента України включається один із проектів відповідної постанови.

Таємне голосування щодо проекту постанови Верховної Ради про звинувачення Президента України, включеного до бюлетеня для таємного голосування, проводиться окремо щодо кожного пункту звинувачення. Постанова Верховної Ради про звинувачен­ня Президента України вважається прийнятою в цілому з тими пунктами звинувачення, за які відповідно до ч. 5 ст. 111 Консти­туції України проголосувало не менш як дві третини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.

У разі прийняття постанови Верховної Ради про звинувачення Президента України у вчиненні державної зради або іншого зло­чину Верховна Рада приймає постанову більшістю голосів народних депутатів від її конституційного складу про звернення до:

1) Конституційного Суду України для перевірки справи та отримання його висновку щодо додержання конституційної про­цедури розслідування та розгляду справи про усунення Президен­та України з поста в порядку імпічменту;

2) Верховного Суду України для одержання його висновку про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину.

У разі неприйняття рішення Верховної Ради про звинувачен­ня Президента України головуючий на пленарному засіданні оголошує про припинення процедури усунення Президента Укра­їни з поста в порядку імпічменту і вчиняє інші дії, передбачені ст. 188 Регламенту Верховної Ради України.

Після отримання відповідних висновків Конституційного Суду України та Верховного Суду України ці висновки невідклад­но оголошуються головуючим на найближчому пленарному за­сіданні Верховної Ради і надаються народним депутатам.

Якщо висновок Верховного Суду України свідчить про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину, а висновок Конституційно­го Суду України свідчить про додержання конституційної про­цедури розслідування і розгляду справи про імпічмент, народні депутати — члени спеціальної тимчасової слідчої комісії невід­кладно готують і вносять на розгляд Верховної Ради проект по­станови Верховної Ради про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Проект постанови Верховної Ради про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту має містити посилання на пункти звинувачення прийнятої Верховною Радою постанови про звинувачення Президента України.

Проект постанови про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту надається народним депутатам, вручається Президенту України або захиснику (захисникам) його прав і роз­глядається на пленарному засіданні Верховної Ради не пізніше як через два дні після оголошення головуючим на пленарному за­сіданні висновків Конституційного Суду України та Верховного Суду України.

Якщо висновок Верховного Суду України свідчить про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, не містять ознак державної зради або іншого злочину, Верховна Рада при­ймає постанову про припинення процедури імпічменту.

Якщо у висновку Конституційного Суду України містяться положення про ті чи інші порушення конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент, Верховна Рада приймає відповідні рішення, спрямовані на усунення виявлених порушень про:

1) невключения до проекту постанови Верховної Ради про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту тих положень чи посилань на пункти звинувачення, яких стосуються виявлені порушення конституційної процедури;

2) виконання тих чи інших слідчих дій або процедур розслі­дування спеціальною тимчасовою слідчою комісією з можливим переглядом прийнятих раніше рішень;

3) повторне, додаткове розслідування фактів чи обставин, з яких почалися порушення, зазначені у висновку Конституцій­ного Суду України.

Для проведення повторного додаткового розслідування фак­тів чи обставин, викладених у висновку Конституційного Суду України, Верховна Рада може змінити персональний склад спе­ціальної тимчасової слідчої комісії.

Після проведення дій, спрямованих на усунення порушень конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент, Верховна Рада приймає постанову про звернення до Конституційного Суду України для одержання нового висновку.

За наслідками проведення повторного додаткового розсліду­вання Верховна Рада може внести зміни до постанови Верховної Ради про звинувачення Президента України.

Постанова про внесення змін до постанови Верховної Ради про звинувачення Президента України приймається двома третинами голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів.

У разі внесення змін до постанови Верховної Ради про звину­вачення Президента України, якими змінено пункти звинувачен­ня Президента України, Верховна Рада приймає постанову про звернення до Верховного Суду України для одержання нового висновку.

У разі одержання висновків Конституційного Суду України та Верховного Суду України відповідно про додержання консти­туційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент і про те, що діяння, у яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину, Верховна Рада таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів приймає постанову про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Обговорення проекту постанови Верховної Ради про усунен­ня Президента України з поста в порядку імпічменту здійснюєть­ся за процедурою повного обговорення.

Текст проекту постанови Верховної Ради про усунення Пре­зидента України з поста в порядку імпічменту включається до бюлетеня для таємного голосування. Таємне голосування в ціло­му щодо проекту постанови Верховної Ради про усунення Пре­зидента України з поста в порядку імпічменту проводиться в по­рядку, передбаченому статтями 37, 38, 41 Регламенту Верховної Ради України. Постанова Верховної Ради про усунення Прези­дента України з поста в порядку імпічменту вважається прийня­тою, якщо за неї проголосувало не менш як три чверті народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.

Доповідь Лічильної комісії про результати таємного голосу­вання заслуховується на відкритому пленарному засіданні Верхов­ної Ради з прямою трансляцією по радіо й телебаченню.

Постанова Верховної Ради про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту набирає чинності з моменту оголо­шення головуючим на пленарному засіданні про її прийняття. Усунення з посади Президента України відбувається невідкладно. Глава держави вважається усуненим з посади з моменту оголо­шення про це головуючим на засіданні парламенту за результата­ми голосування. Одночасно приймається рішення про припинен­ня повноважень тимчасової слідчої комісії.

З моменту оголошення головуючим на пленарному засіданні про дострокове припинення повноважень Президента України у зв’язку з усуненням його з поста в порядку імпічменту на період до обрання і вступу на пост нового Президента України обов’язки Президента України виконує Прем’єр-міністр України відповідно до положень ст. 112 Конституції України.

Про усунення Президента України Верховною Радою з поста в порядку імпічменту Голова Верховної Ради України офіційно повідомляє Президента України, Прем’єр-міністра України, Голо­ву Конституційного Суду України, Голову Верховного Суду Укра­їни та негайно оприлюднює відповідний акт Верховної Ради через засоби масової інформації.

У разі неприйняття Верховною Радою постанови про усунен­ня Президента України з поста в порядку імпічменту головуючий на пленарному засіданні:

1) оголошує про припинення процедури імпічменту і дає до­ручення щодо публікації про це в газеті «Голос України»;

2) оголошує про припинення повноважень спеціальної тим­часової слідчої комісії;

3) від імені Верховної Ради вибачається перед Президентом України.

На відміну від багатьох зарубіжних конституцій, Основний Закон України не передбачає загального терміну з моменту ви­сунення звинувачення, протягом якого має бути прийняте рі­шення про усунення Президента України з посади. Ця прогали­на Конституції має бути заповнена в спеціальному законі про імпічмент Президента України або в Законі України «Про Пре­зидента України». Зарубіжна і вітчизняна практика свідчать, що імпічмент через складну процедуру його проведення і підстави ініціювання, як правило, застосовується дуже рідко і не досягає свого результату.