<<
>>

6. Система конституційного права України як галузі права

З одного боку, система конституційного права як галузі національного права являє собою єдність і послідовність розподілу конституційно-правових норм на певні групи залежно від їх змісту, значення цих норм та характеру політико-пра-вових суспільних відносин, які ними регулюються.

З другого боку, як система норм галузі конституційного права вона обумовлена рядом ознак: конституційне право — функціо-

-51-

нальна система, в якій норми взаємопов'язані, логічно взаємоузгоджені і розміщені за певною субординацією.

Системоутворюючими факторами є предмет правового регулювання, метод правового регулювання, рівень розвитку загальнолюдських цінностей у суспільстві, процес сформування демократичної правової держави, єдність і послідовний розподіл норм конституційного права на певні групи залежно від їх змісту, значення та характеру політико-право-вих суспільних відносин, які регулюються. Місце кожної з груп у системі конституційного права залежить від питомої ваги цих правових норм, які охоплюються цією групою, їх значення, а також принципів, на підставі яких будується галузь права. Ці критерії здійснюють перш за все зовнішній вплив на систему конституційного права. У той же час єдність і стабільність системи цих норм забезпечують і зв'язки системоутворення та системозбереження з точки зору внутрішньої системно-функціональної організації конституційного права. Такими системоутворюючими зв'язками є генетичні, субординаційні, координаційні (взаємодії) та управління. На систему конституційного права поширюються й інші закони системоутворення. До них належать: логічний взаємозв'язок, взаємозалежність і побудова елементів системи залежно від їх важливості для людини і держави; структурованість системи як засіб зв'язку елементів в одне ціле і ускладнення системи в міру її розвитку, розширення функціональних зв'язків між ними і наявність головного елемента системи (людина як вища соціальна цінність), який визначає закономірності побудови всієї системи в цілому; відносна самостійність інших елементів системи стосовно головного.

Отже, під системою норм конституційного права розуміється обумовлене системоутворюючими зв'язками і факторами розміщення норм за інститутами, що перебувають у таких взаємозумовлених зв'язках, які дають можливість функціонувати системному утворенню як

єдиному цілому1.

Аналіз теоретичних основ систематики норм конституційного права дозволяє викласти систему цієї галузі національного права виходячи з того, що конституційне право Ук-

1 Див.: Степанюк О. І..

Зазнач, автореферат. — С. 16—17.

-52-

пального права виходячи з того, що конституційне право України покликане служити перш за все вільній від природи людині — головному елементу системи конституційного права як галузі.

Таким чином, система конституційного права України включає:

— конституційні загальні засади конституційного ладу (форма устрою, форма правління, механізм закріплення і здійснення державної влади, принципи верховенства права, територіальної цілісності України, пріоритету загальнялюд-ських цінностей і загальновизнаних принципів міжнародного права тощо);

— правовий статус особи в Україні, права, свободи, обов'язки, гарантії прав і свобод громадян, як вихідні для інших елементів системи;

— права українського народу (народний, національний суверенітет, право визначати і змінювати конституційний лад в Україні, право на референдум, право виборів представницьких органів державної влади);

— виборче право і референдум (принципи, порядок призначення і проведення);

— основи громадянського суспільства та його взаємовідносини з державою (власність, підприємництво, екологічна безпека, сім'я, освіта, наука і культура, громадські об'єднання, свобода інформації);

— Верховну Раду України (зміст мандата, структура, компетенція, процедура діяльності, законодавчий процес, охорона парламентаризму тощо);

— Президента України (повноваження, умови обрання, компетенція, припинення повноважень);

— систему і організацію виконавчої влади (організація і діяльність Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади);

— систему та організацію судової влади;

— Конституційний Суд України і конституційний процес;

— систему та організацію місцевої самоврядної влади (порядок формування, повноваження, акти).

Разом з розкриттям змісту системи конституційного права України необхідно розглянути питання і про співвідношення системи Конституції і системи конституційного права.

-53-

Конституція інтегрована в конституційне право як частина, тому потрібно виходити з того, що конституційне право як галузь права не можна розглядатися поза Конституцією. Отже, система конституційного права і система Конституції нерозривно пов'язані, єдині у своїй основі, однак ці поняття не можна ототожнювати, кожній з цих систем притаманні характерні специфічні критерії побудови і обсяг.

<< | >>
Источник: О. Ф. Фрицький. Конституційне право України: Підручник. — К: Юрінком Інтер,2002. - 536 с.. 2002

Еще по теме 6. Система конституційного права України як галузі права:

  1. 1. Предмет, метод, поняття конституційного права України як галузі права
  2. 5. Джерела конституційного права Украши як галузі національного права
  3. 8.Особливості сімейного права як окремої галузі права її місце в системі права України.
  4. 2. Норми конституційного права України, їх особливості та класифікація
  5. Конституційне право – провідна галузь національного права України
  6. Глава І Конституційне право як провідна галузь національного права України, наука та навчальна дисципліна
  7. 12.Система сімейного права України.
  8. § 4. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯЯК ПІДСТАВИ РОЗПОДІЛУ ПРАВА НА ГАЛУЗІ,ПІДГАЛУЗІ ТА ІНСТИТУТИ ПРАВА
  9. Розділ ІПоняття, завдання, система і принципи кримінального права України. Наука кримінального права
  10. § 2. Предмет і метод правовогорегулювання як вихідні критерії поділу системи права на галузі та інститути
  11. 19. Система трудового права України
  12. Розділ 2 Методологія дослідження конституційно-правового забезпечення міждержавних інтеграційних процесів у вітчизняній та зарубіжній науці конституційного права