§ 4. Злочини, які перешкоджають одержанню достовірних доказів та істинних висновків у справі

З об'єктивної сторони злочин полягає в незаконних діях, які є способом примушування особи давати показання під час її допиту і які можуть полягати в різних погрозах на адресу допитуваного чи його близьких (наприклад, залякування залишити без їжі, погіршити режим тримання під вартою, притягти до відповідальності близьких тощо) або в обмані, фальсифікації пред'явлених матеріалів слідства, різних обіцянках (наприклад, надати побачення, звільнити з-під варти тощо). Злочин визнається закінченим із моменту примушування давати показання.

За частиною 2 ст. 373 КК караються ті самі дії, поєднані із застосуванням насильства або із знущанням над особою. Насильство може бути як психічним, так і фізичним. Фізичне насиль-ство — це, наприклад, катування, заподіяння побоїв, спричинення тілесних ушкоджень. Якщо наслідком такого насильства були тяжкі тілесні ушкодження або вбивство, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю. Під знущанням над особою розуміють глумління, завдання образ та інші дії, які грубо й цинічно принижують гідність людини (глузування над фізичними вадами особи, образа її національних чи релігійних почуттів тощо).

Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел.

Суб'єкт злочину спеціальний — працівник правоохоронного органа, наділений правом запроваджувати дізнання чи досу- дове слідство.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 373 — обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк; за ч. 2 ст. 373 — позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.