<<
>>

§ 6. Злочини у сфері обслуговування споживачів та захисту їх прав

Незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма (ст. 217). Безпосереднім об'єктом злочину є суспільні відносини щодо захисту прав і законних інтересів споживачів у сфері господарської діяльності з виробами із дорогоцінних металів.
Ці відносини регулюються Законом «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» від 18 листопада 1997 р.1 та іншими нормативно-правовими актами.

Предмет злочину - державне пробірне клеймо, тобто знак установленого єдиного зразка, що засвідчує цінність виробів із дорогоцінних металів і вміст вагових одиниць основного дорогоцінного металу в одній тисячі вагових одиниць сплаву. Для кожного виду дорогоцінних металів встановлено проби (державні стандарти), наприклад, для платини - 950-та проба.

Предметом злочину є як незаконно виготовлене державне пробірне клеймо, так і справжнє клеймо. Не є предметом злочину іменник - спеціальний знак, який засвідчує виготовлювача ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів.

Об'єктивну сторону злочину характеризують альтернативні дії: незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма.

Під виготовленням слід розуміти як повне створення державного пробірного клейма, так і відновлення не придатного для використання клейма. У будь-якому випадку тут йдеться про виготовлення предмета (приладу), яким клеймується виріб, а не самого знака на виробі.

Збут державного пробірного клейма — це його відчуження будь-яким способом (продаж, дарування, обмін тощо). Збутом є відчуження як законно виготовленого, так і незаконно виготовленого державного пробірного клейма. В останньому випадку дії особи, яка сама незаконно виготовила клеймо, слід кваліфі-кувати як незаконне виготовлення та збут, а в інших випадках - тільки як незаконний збут.

Використання означає незаконне нанесення відбитку державного пробірного клейма на виріб.

Таке нанесення можливе: 1) законно виготовленим або незаконно виготовленим клеймом; 2) на ювелірні та побутові вироби із дорогоцінних металів або на інші вироби (враховуючи ті, що виготовлені не із дорогоцінних металів); 3) особами, яким надано право клеймувати вироби, або іншими особами.

Диспозиція ст. 217 є бланкетною і вимагає звернення до інших нормативних актів для визначення незаконності вказаних дій. Основне значення має вищевказаний Закон, а також Інструкція про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю дорогоцінних металів, вставок дорогоцінного ка-міння, виробів з них та матеріалів, що містять дорогоцінні метали та вставки дорогоцінного каміння у редакції наказу Міністерства фінансів України від 5 лютого 2004 р. № 1431. Згідно із Законом опис державного пробірного клейма та його форма затверджуються Міністерством фінансів України та виготовляються за його замовленням. Право клеймувати ювелірні та побутові вироби, виготовлені з дорогоцінних металів, мають тільки органи Державної пробірної служби та за певних умов — виготовлювачі таких виробів.

Незаконним використанням державного пробірного клейма, зокрема, можуть визнаватися: клеймування виробів не власного виробництва чи незаконно виготовлених виробів; клеймування виробів, покритих іншим дорогоцінним металом, не за основним сплавом; нанесення відбитку пробірного клейма, яке не відповідає пробі сплаву, з якого виготовлено виріб.

Нанесення відбитку державного пробірного клейма на виріб, виготовлений не з дорогоцінного металу, і подальший продаж цього виробу під виглядом виробу з дорогоцінного металу ви-

магає додаткової кваліфікації за ст. 190 як шахрайство. Так само кваліфікується завищення проби при нанесенні клейма на виріб із дорогоцінного металу і подальший продаж цього виробу.

Злочин вважається закінченим із моменту вчинення будь-якої з дій - виготовлення, збуту або використання.

Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел.

Суб'єкт злочину — особа, яка досягла 16-річного віку.

У частині 2 ст. 217 передбачено відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 217 — штраф від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до двох років; за ч. 2 ст. 217 — штраф від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від трьох до п'яти років.

<< | >>
Источник: За редакцією професорів М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА. Підручник2-е видання, перероблене та доповнене. 2005

Еще по теме § 6. Злочини у сфері обслуговування споживачів та захисту їх прав:

  1. II. КЛАССИЧЕСКАЯ ПОЛИТИЧЕСКАЯ ЭКОНОМИЯ