§ 10. Злочини проти законів і звичаїв війни
Погане поводження з військовополоненими (ст. 434). Об'єктивна сторона цього злочину виражається в поганому пово-
дженні з військовополоненими, яке мало місце неодноразово, або пов'язане з особливою жорстокістю, або спрямоване проти хворих і поранених, а також у недбалому виконанні обов'язків щодо хворих і поранених.
До військовополонених належать особистий склад збройних сил, що потрапив під владу України, а також ополченці та добровольці країни, що перебуває у військовому конфлікті з Україною.
Під поганим поводженням розуміють будь-яку дію або без-діяльність, що заподіює шкоду життю та здоров'ю військовополонених, принижує їх честь та гідність: завдання тілесних ушкоджень і побоїв, катування, мучення, позбавлення їжі та медичної допомоги, обмеження в правах, передбачених Конвенцією про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 р.
Погане поводження з військовополоненими, що містить ознаки більш тяжкого злочину (вбивство, зґвалтування тощо) вимагає додаткової кваліфікації за відповідними статтями.
Суб'єктивна сторона злочину — вина у формі прямого умислу при поганому поводженні з військовополоненими або у формі необережності при недбалому виконанні обов'язків щодо військовополонених.
Суб'єктом поганого поводження з військовополоненими може бути будь-який військовослужбовець, а при недбалому виконанні обов'язків щодо хворих і поранених — особи, на яких покладено їх лікування і піклування про них.
Покарання за злочин: за ст.
434 — позбавлення волі на строк до трьох років.