Злочин, що має додатковий тяжкий наслідок.
Перший наслідок — основний. В ланцюжку: діяння — перший наслідок — другий наслідок — він є проміжним.
Другий є додатковим (похідним). Ці злочини характеризуються наявністю змішаної форми вини. Психічне ставлення винного до першого наслідку здебільшого характеризується прямим умислом, до другого — необережністю.Наприклад, незаконне проведення аборту, якщо воно спричинило тривалий розлад здоров'я, безплідність або смерть потерпілої (ч. 2 ст. 134 КК). Щодо основного наслідку — вигнання плоду — наявний умисел, щодо додаткового (одного з них) — тривалого розладу здоров'я, безплідності або смерті потерпілої —
наявна необережність. Отже, маємо два суспільно небезпечних наслідки, але оскільки вони створюють зазначений ланцюжок — це одиничний злочин із додатковим тяжким наслідком.
Визначення видів одиничних злочинів, їх засвоєння дають можливість чітко, на підставі закону відмежовувати їх від проявів множинності злочинів (повторності, сукупності тощо).