Юридична помилка (еггогціигіз)
— це таке уявлення особи про правову сутність і правові наслідки вчинюваного нею діяння, яке не відповідає дійсності (тобто — це помилка в праві). При цьому фактичні обставини діяння усвідомлюються особою правильно.
Найбільш характерними юридичними помилками є такі:а) особа вважає, що її діяння є злочином, хоч фактично це не так (так званий уявний злочин). Скажімо, особа, вчиняючи дрібне розкрадання державного майна, яке є адміністративним правопорушенням (ст. 51 КАП), вважає, що це злочин, передбачений ст. 185 КК. В таких випадках відсутня кримінальна проти- правність діяння як ознака злочину, отже, кримінальна відповідальність не настає;
б) особа вважає, що її діяння не є злочином, а фактично — це злочин. Згідно зі ст. 68 Конституції незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Необхідність знання певної норми КК не охоплюється інтелектуальним моментом суб’єктивної сторони складу злочину. Отже, існує презумпція обов’язковості кримінальної відповідальності в такій ситуації. Вона базується на конституційному положенні про те, що закони та інші нормативно-правові акти, які визначають права і обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом (ст. 57).
Скажімо, хтось не знає, що публічна наруга над Державним Прапором України є злочином (ст. 338 КК), але це не звільняє особу від кримінальної відповідальності в разі вчинення такого діяння;
в) особа може помилятися щодо кримінально-правової оцінки вчиненого нею злочинного діяння, або можливого покарання за нього. Скажімо, особа вважає, що вчиняє крадіжку, фактично ж це є грабіж, або навпаки. Особа вважає, що за вчинюване нею діяння передбачено покарання у виді штрафу, а насправді у санкції відповідної статті йдеться про позбавлення волі. Ці помилки не впливають на юридичну оцінку скоєного нею діяння. Таким чином, даючи загальну характеристику значенню юридичних помилок, можна визначити, що кримінальна відповідальність особи настає у відповідності з оцінкою цього діяння не суб’єктом злочину, а законодавцем. Тобто юридична помилка не впливає ані на форму вини, ані на кваліфікацію злочину, ані на розмір покарання, що призначається. Винятком із цього правила є ситуація з уявним злочином, яка не тягне кримінально-правових наслідків.