Винність діяння.
В законодавстві України закріплено принцип винної відповідальності за вчинений злочин, так званий принцип суб’єктивного ставлення.
Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ч.
1 ст. 62 Конституції, ч. 2 ст. 2 КК).Вина є обов’язковою ознакою кожного злочину. Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої КК, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності (ст. 23 КК).
Таким чином, так зване об’єктивне ставлення, тобто ставлення у відповідальність за шкоду, яка завдана невинно, якою б тяжкою ця шкода не була (скажімо, смерть людини), у кримінальному праві не припустиме. Така ситуація зветься випадком (від лат. сазиз) і розглядатиметься далі.
Вина інколи зветься другою матеріальною ознакою злочину, вона є його обов’язковою суб’єктивною властивістю. Без вини нема злочину, а отже, і не може бути покарання за той чи інший вчинок.
МиІІитцсптеп,цпиІІацроепац8ІпецсиІра.цНема злочину, нема покарання без вини — цей постулат був чітко прописаний на знаменах буржуазії, яка йшла до влади, відкидаючи устої феодального устрою, що гальмували рух до демократії.