<<
>>

Спеціальний рецидив

створюють тотожні або однорідні (у розумінні кримінального закону) злочини.

Наприклад, особа, що має судимість за крадіжку, вчиняє нову крадіжку (тотожні злочини), або особа, що має судимість за викрадення вогнепальної зброї (ст.

262 КК) вчиняє шахрайство (ст. 190 КК) (однорідні злочини). Оскільки в таких випадках наявна повторність злочинів, спеціальний рецидив кваліфікується за правилами повторності. У першому випадку — за ч. 2 ст. 185 КК, у другому — за ч. 2 ст. 190 КК (в обох випадках за ознакою — діяння, вчинене повторно). Наявність судимості за попередній злочин суд може визнати обтяжуючою покарання обставиною (п. 1 ч. 1 ст. 66 КК).

У певних випадках закон вважає кваліфікуючою ознакою тільки рецидив злочинів. Скажімо, якщо хуліганство вчинила особа, яка була раніше судима за хуліганство, це буде кваліфікованим хуліганством (ч. 3 ст. 296 КК). Якщо ж хуліганство вчинила особа, що раніше вчинила аналогічні дії, але не була за це засуджена, кваліфікованим це хуліганство не буде.

Очевидно, що спеціальний рецидив має більшу суспільну небезпеку, ніж загальний, і закон реагує на це відповідною кваліфікацією діяння, а, отже, й посиленням покарання.

<< | >>
Источник: Ю. В. Александров В. А.Клименко. Кримінальне право України. Загальна частина. Київ 2004. 2004

Еще по теме Спеціальний рецидив:

  1. II. КЛАССИЧЕСКАЯ ПОЛИТИЧЕСКАЯ ЭКОНОМИЯ