Родовий об’єкт

— це об’єкт групи однорідних злочинів, частина загального об’єкта. Це певна група близьких одне до одного суспільних відносин, які захищаються кримінальним законодавством. Наприклад, відносини власності як частина суспільних відносин, на які посягає група однорідних злочинів — злочини проти власності.

Родовий об’єкт покладено в основу кодифікації Особливої частини КК.

Всі нові статті Особливої частини КК, які приймаються після набрання ним чинності, включаються до того розділу, родовим об’єктом якого охоплюється зазначений в них злочин. Скажімо, 6 січня 2003 року КК доповнено ст. 2091 — “Умисне порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”. Вона була вміщена у розділ VІІ Особливої частини КК “Злочини у сфері господарської діяльності”, бо саме родовим об’єктом цієї групи злочинів охоплюється об’єкт злочину, передбаченого у вказаній статті.

Здійснення другого етапу кваліфікації злочину (встановлення конкретної статті Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за вчинене діяння) починається саме із встановлення родового об’єкта діяння (розділу, де має міститися відповідна стаття) з подальшим відшуканням конкретної статті.

Скажімо, відповідальність за погрозу вбивством на підставі особистих стосунків передбачена у розділі ІІ (ст. 129 КК), з метою вимагання передачі чужого майна — у розділі VI (ст. 189 КК), з метою припинення службової діяльності службової особи — у розділі XV (ст. 350 КК) і т. п.

Родовий об’єкт злочинів найчастіше зазначається в назві розділу Особливої частини КК. Надалі він одержує своє певне визначення на підставі тлумачення цієї назви й змісту статей, що містяться в розділі, але може подаватися й законодавчий опис родового об’єкта.

Так, у ст. 401 КК дається визначення родового об’єкта військових злочинів. Військовими злочинами визнаються передбачені розділом ХІХ злочини проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби.