Порушення недоторканності приватного життя (ст. 182).
Безпосереднім об'єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують недоторканність приватного життя. Предмет злочину — конфіденційна інформація про приватне життя особи, яка може міститися в творі, що публічно демонструється, або творі, виданому в засобах масової інформації, а також на різних матеріальних носіях: папері, касетах, дискетах, фотографіях тощо. До конфіденційних належать такі відомості, які становлять особисту або сімейну таємницю особи, а також будь-які інші відомості, які потерпілий бажає зберегти в таємниці. Потерпілим від злочину може бути будь-яка особа, без згоди якої збиралася або розповсюджувалася подібна конфіденційна інформація.
Об'єктивна сторона злочину виражається в одній із таких дій, вчинених без згоди особи: а) незаконному збиранні конфіденційної інформації щодо цієї особи; б) незаконному зберіганні такої інформації; в)незаконному використанні конфіденційної інформації; г) незаконному поширенні вказаної інформації; д) поширенні конфіденційної інформації в публічному виступі, творі, що публічно демонструється, чи в засобах масової інформації.
Під незаконним збиранням конфіденційної інформації слід розуміти збір не уповноваженим на це суб'єктом відомостей про приватне життя іншої особи, що містять його особисту або сімейну таємницю. Збирання інформації може здійснюватися з будь- яких джерел: із документів, бесід з родичами, сусідами, знайомими потерпілого тощо, як відкрито, під пристойним приводом, так і таємно, з використанням підслуховуючих, відеозаписуючих пристроїв, інших технічних засобів.
Незаконне зберігання вказаних відомостей — це будь-які умисні дії, пов'язані із перебу-ванням конфіденційної інформації у володінні винного (зберігає матеріальні носії при собі, в приміщенні, тайнику, інших місцях), незалежно від тривалості зберігання. Незаконне використання або поширення конфіденційної інформації — це різні види застосування відомостей без згоди потерпілого. Зокрема, під поширенням слід розуміти повідомлення відомостей про приватне життя особи, складових особистої або сімейної таємниці хоча б одній третій особі. Одним із видів поширення конфіденційної інформації є її оголошення в публічному виступі на зборах, мітингу, засіданні тощо, в творі, що публічно демонструється, — тобто їх відтворення на аудіо- та відеозаписі, в суспільному місці; або шляхом обнародування цих відомостейв засобах масової інформації: друкованих, по радіо чи телеба-ченню тощо.
Злочин вважається закінченим із моменту вчинення хоча б однієї з зазначених дій.
Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел.
Суб'єкт злочину — будь-яка особа, яка досягла 16-ти років.
Покарання за злочин: за ст. 182 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.
Еще по теме Порушення недоторканності приватного життя (ст. 182).:
- Стаття 182.Порушення недоторканності приватного життя.
- 59. Особливості порушення і провадження у справах приватного та приватно-публічного обвинувачення.
- 28. Порушення недоторканності житла.
- Порушення недоторканності житла (ст. 162).
- Стаття 162. Порушення недоторканності житла
- 132. Особливості провадження по справах приватного обвинувачення: порушення кримінальної справи, судового розгляду, закриття справи
- Охорона особистого і сімейного життя громадянина
- 182. Первенство закона
- ПРУСИЙ I (ок. 235 - 182 до н.э.)
- ДИРЕКТИВА РАДИ 92/96/ЕЕС від 10 листопада 1992 року щодо узгодження законів, підзаконних та адміністративних положень, які стосуються прямого страхування життя та про внесення змін до директив 79/267/ЕЕС і 90/267/ЕЕС (третя директива, яка стосується страхування життя)*
- Заведомо ложная реклама (ст. 182 УК РФ).