Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів (ст. 358).
від форми власності, а також інші офіційні штампи, печатки та бланки (штампи, печатки та бланки громадянина-підприємця, приватних нотаріусів, лікарів тощо).
Складу цього злочину немає, якщо йдеться про неофіційні документи, тобто особисті документи громадян, що надають певні права іншим особам або звільняють їх від обов'язків. Тому, наприклад, підроблення боргової розписки з метою отримати вже повернений борг або підроблення заповіту з метою отримати спадщину не можуть кваліфікуватися за ст. 358, а утворять склад приготування до шахрайства (статті 14 і 190).
Об'єктивна сторона виражається в таких діях: підробленні посвідчення або іншого документа, який надає права або звільняє від обов'язків, виготовленні підроблених печаток, штампів чи бланків, у збуті зазначених документів, штампів, печаток чи бланків. Підроблення — це повне виготовлення фальшивого документа, схожого на справжній, а також зміна характеру чи змісту справжнього документа за допомогою технічних маніпуляцій (підтирання, підчистки, витравлення). Підробленим визнається і бездоганний з погляду форми документ, зміст якого є неправдивим (наприклад, бездоганно оформлений лікарняний лист, виданий завідомо здоровій людині). Виготовлення штампів, печаток, бланків означає, що вони з самого спочатку створюються будь-яким способом, або у справжні предмети вносяться зміни.
Збут перерахованих у законі предметів означає їх відшкодувальне або безоплатне відчуження (продаж, обмін, дарування). Особа, яка збуває підроблений предмет, не обов'язково повинна сама його виготовити або видозмінити, досить знати, що він фальшивий.Закінченим цей злочин вважається з моменту вчинення хоча б однієї із зазначений дій.
Суб'єктивна сторона полягає у прямому умислі та спеціальній меті — використання підробленого документа, штампу, печатки, бланка за призначенням як самим підроблювачем, ви- готівником, так і іншими особами. Якщо мета інша (продемонструвати майстерність, поповнити колекцію тощо) — складу злочину немає. Збут спеціальної мети не передбачає, вона може бути будь-якою.
Суб'єкт цього злочину — приватна особа, яка досягла 16- річного віку. Службова особа у разі вчинення таких дій відпові-
дає за службове підроблення (ст. 366) або (якщо предметом злочину є виборчі документи) за ст. 158.
У частині 2 ст. 358 передбачено відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а у ч. 3 ст. 358 — за використання завідомо підробленого документа.
З об'єктивної сторони використання полягає у наданні підробленого документа установам, підприємствам, організаціям (незалежно від форми власності) або пред'явленні їх службовою особою з метою набути будь-яких прав або звільнитися від обов'язків (наприклад, надання фальшивого посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС для отримання пільг). Під ознаки цієї статті підпадає також використання справжнього, але чужого документа (наприклад, пред'явлення з метою безкоштовного проїзду посвідчення міліціонера, яке належить іншій особі). Злочин вважається закінченим із моменту пред'явлення (надання) підробленого документа.
Дії особи, яка спочатку підробила документ, а згодом його використала, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених частинами 1 и 3 ст. 358.
Суб'єктивна сторона — прямий умисел.
Суб'єктом може бути будь-яка особа, якій виповнилося 16 років.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 358 — штраф до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 358 — обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк; за ч. 3 ст. 358 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.