Наприклад, вбивство громадянина, який присiкав порушення громадського порядку, чи свiдка за те, що вiн дав правдивi

присiкав порушення громадського порядку, чи свiдка за те,

що вiн дав правдивi показання, i т. iн. Приводом до вбивства у

таких випадках у службова чи громадська корислива дiяльнiсть потерпiлого.

може бути вчинене i вiдносно того потерпiлого, який перешкоджав здiйсненню антисуспiльних намiрiв винного (наприклад, вбивство охоронця, слiдчого чи прокурора i т. iн.).

За п. <в> ст. 93 КК України квалiфiкууться вбивство лише у тих випадках, коли дiї потерпiлого були правомiрнi.

Якщо службова особа або громадянин дiяли неправомiрно,

то вбивство їх за таку дiяльнiсть не пiдпадає пiд ознаки п. <в>

ст. 93 КК України. Таке вбивство пiдпадає пiд ознаки ст. 94

КК України.

Оскiльки п. <в> ст. 93 КК України передбачає вiдповiдальнiсть за вбивство <у звязку з виконанням службового

або громадського обовязку>, то для квалiфiкацiї злочину за

цiую нормою немає значення, де i коли потерпiлий виконував

147

цi обовязки, як i те, продовжуу вiн їх виконувати чи вже не

виконуу; немає значення i те, чиї iнтереси порушувались

службовою чи громадською дiяльнiстю потерпiлого - самого винного, його рiдних чи друзiв.

Умисне вбивство двох або бiльше осiб (п. <г> ст. 93

КК України) характеризууться одним (удиним) умислом на

вбивство двох (або бiльше) потерпiлих, тобто винний має

намiр i мету вбити двох або бiльше осiб.

Вбивство двох чи бiльше потерпiлих може бути вчинено

одночасно або в рiзний час. Ця обставина вирiшального

значення не має. Головне, що поуднуу вбивство двох чи

бiльше осiб в п. <г> ст. 93 КК України, - це уднiсть умислу

таких дiй. За вiдсутностi удностi умислу на вбивство двох

чи бiльше осiб злочин квалiфiкууться як повторне вбивство

за п. <з> ст. 93 КК України.

За п. <г> ст. 93 КК України квалiфiкуються i тi випадки,

коли пiсля вбивства однiуї особи винний вчинив замах на

вбивство iншої особи або коли вбивству передував замах на

вбивство другої людини, якщо всi цi дiї (обидва злочини)

охоплювались одним умислом.

Разом з тим при спрямованостi умислу на вбивство двох

або бiльше осiб вбивство одного з них i замах на життя

iншого (другого) не може вважатися закiнченим злочином вбивством двох чи бiльше осiб, бо злочинний намiр вбити

двох чи бiльше не був здiйсненим за причин, вiд волi винного незалежних. Тому такi дiї квалiфiкуються за ст. 94 чи

93 i ст. 17 i п.