34. Корисливі злочини проти власності, не поєднані з вилученням чужого майна з володіння власника (ст. 192, 193, 198).

Ст.192. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Об'єкт злочину - право власності. Потерпілим від злочину може бути як власник, так і законний володілець майна - фізична або юридична особа.

Предмет злочину - гроші, цінності, майно, що використовуються винною особою всупереч інтересам власника. Шкода, що спричиняється - це неодержаний прибуток. Об'єктивна сторона - заподіяння значної майнової шкоди потерпілому шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства. Власник не позбавляється майна, але винний може його незаконно використовувати. Злочин вважається закінченим з моменту заподіяння значної майнової шкоди. Склад злочину - матеріальний. Суб'єкт злочину - загальний, фізична осудна особа, яка досягла 16 років. Суб'єктом можуть бути як приватна особа, так і працівник підприємства, установи та організації незалежно від форми власності. Вчинення такого діяння службовою особою слід кваліфікувати тільки за ст.364 КК. Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу. Особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає та бажає настання суспільно небезпечних наслідків. Мотиви - корисливі. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його (чч. 2 ст. 192 КК): 1) за попередньою змовою групою осіб; 2) у великих розмірах. Ст.193. Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї. Об'єкт злочину - право власності, яке вибуло з фактичного володіння фіз. чи юр. особи, а також право держави на знайдений скарб. Предмет злочину - чуже майно, яке має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність, а також скарб. Відповідно до ЦК Укр. громадянин, який знайшов чужу річ, повинен повідомити про знахідку власника і повернути річ йому або органу влади. Скарб - це коштовності, гроші тощо, сховані в потаємному місці, закопані в землю. Об'єктивна сторона злочину полягає у привласненні особою знайденого або такого, що випадково опинилося в неї, чужого майна, яке має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність, а також скарбу.

Склад злочину - матеріальний. Закінченим злочин вважається з моменту, коли винний привласнив знайдене ним майно чи майно, яке випадково у нього опинилось, або скарб і мав можливість повідомити про володіння таким майном власника, відповідний орган держ. влади. Суб'єкт злочину - загальний, фізична осудна особа, яка досягла 16 років. Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу. Особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає та бажає настання суспільно небезпечних наслідків. Винний усвідомлює той факт, що привласнює чуже майно, яке він знайшов чи яке у нього випадково опинилось, або скарб і, незважаючи на цю обставину, бажає це зробити. Мотиви та мета - корисливі. \Ст.198. Придбання або збут майна, одержаного злочинним шляхом. Об'єкт злочину - встановлений цивільним правом Укр. порядок придбання або збуту (відчуження) чи зберігання майна, який забезпечує право власності. Предмет злочину - будь-яке майно, завідомо здобуте злочинним шляхом, тобто крадіжкою, грабежем, контрабандою тощо. Об'єктивна сторона злочину - заздалегідь не обіцяне придбання або збут чи зберігання майна, завідомо здобутого злочинним шляхом. Придбання - це оплатне або безоплатне отримання майна. Збут - відчуження такого майна іншій особі. Зберігання охоплює володіння майном і його зберігання в будь-якому місці. Злочин є закінченим з моменту одержання зазначеного у цій статті майна у володіння або для зберігання чи з моменту його збуту. Суб'єкт злочину - загальний, фізична осудна особа, яка досягла 16 років. Заздалегідь не обіцяне придбання, збут та зберігання майна, завідомо здобутого злочинним шляхом, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища (за умови спричинення істотної шкоди або тяжких наслідків), потребує кваліфікації за сукупністю злочинів - за ст.198 і відповідною частиною ст.364. Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу. Особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає та бажає настання суспільно небезпечних наслідків. Особа усвідомлює, що придбаває, збуває або зберігає майно, здобуте злочинним шляхом, і бажає вчинити такі дії.

<< | >>

↑

Источник: Vse-Znaniya.com. Шпаргалки по уголовному праву (на украинском языке). 2011

Еще по теме 34. Корисливі злочини проти власності, не поєднані з вилученням чужого майна з володіння власника (ст. 192, 193, 198).:

I. МЕРКАНТИЛИЗМ

- Антропология - Астрономия - Безопасность жизнедеятельности - Библиотечное дело - Биология - Военное дело - География - Зоология - История - Культурология - Литература - Математика - Медицина - Педагогика - Политология - Право России - Право України - Психология - Религоведение - СМИ и журналистика - Социология - Технические науки - Транспорт - Физика - Философия - Финансы - Экология - Экономика - Этнография и демография - Юриспруденция - Языкознание -