2.2. Iiривласненвя гвайденого або такого, що випадково опинилося у
2.2. Iiривласненвя гвайденого або такого,
що випадково опинилося у винного,
державного чи колективного майна
Привласненням знайденого державйого Чи колективного
майна називається звернення у свою йластЬть винним чужого майна, яке завiдомо для винного належить державнiй
чи громадськiй органiзацiї або установi.
Предметом привласнення може бути тiльки цiнне державне або колективне майно, яке, як свiдчть практика, має
вартiсть у кiлька разiв бiльшу мiнiмальної заробiтної плати,
встановленої законодавством України.
До предметiв привласнення закон вiдносить два види
майна (речей):
1) майно (рiч) знайдене;
2) майно (рiч) або грошi, якi випадково опинилися у
винної особи.
Знайденим визнається майно, яке було загублено.
Неможе вважатися знайденим те, що лежить на своуму мiсцi,
там, де воно завжди перебуває. Той, хто привласнюу рiч,
яка перебуває на своуму постiйному мiсцi, там, де вона
завжди перебуває, визнається, що вiн не знайшов її, а викрав.
Загубленим в кримiнальному правi визнається майно, яке:
а) вибуло з володiння власника, охоронця або особи,
якiй воно було доручено, незалежно вiд того, чи знають цi особи, де воно знаходиться, чи нi;
б) перебуває у випадковому мiсцi, там, де воно звичайно не перебуває, не в мiсцi свого постiйного чи звичайного перебування (наприклад, гаманець з грiшми
на дорозi, золотий годинник у лiсi на деревi тощо).
Загубленим можна визнати лише те, що має сукупнiсть
цих ознак.
Деяке майно взагалi не може бути загублене, наприклад,
будинок, автомобiль тощо. Не визнається загубленим майно (рiч), яке було залишене або забуте власником чи воло
дарем у громадському мiсцi (у службовому примiщеннi, на
пляжi тощо). Привласнення худоби, яка перебувала на пасовищi, хоча I була тимчасово залишена без догляду, теж
квалiфiкууться як викрадання за ст. 81 КК України, а не за
ст.
88 КК України. Таким же чином квалiфiкууться i привласнення майна, яке було викрадено i сховано iншимиособами.
Цiнне державне або колективне майно може випадково опинитися у винної особи внаслiдок помилки, яка
була викрита винним потiм, пiсля отримання цього майна
чи грошей. Такi помилки трапляються у роботi матерiально-вiдповiдальних осiб, якi передають матерiальнi
цiнностi чи грошi зi складiв, iз кас, на пiдприумствах
торгiвлi тощо.
Якщо особа, яка отримуу майно чи грошi, зрозумiла помилку пiд час отримання-передачi їй майна чи грошей i
змовчала про це, маючи намiр привласнити те, що їй передали
помилково, її дiї квалiфiкуються як шахрайство, оскiльки
вона застосувала обман - не повiдомила про обставини, для
цього випадку iстотнi i обовязковi.
Привласнення предметiв, що були видобутi винним iз
надр землi, наприклад, золота, дорогоцiнних каменiв i т. iн.,
не утворюу складу цього злочину (ст. 88 КК України). Такi
дiї квалiфiкуються за ст. 162 КК України.
Привласнення цiнного державного чи колективного
майнавважається закiнченим злочином з моменту звернення майна у свою власнiсть.