17.2. Погашення судимості
Ст. 89 КК регламентує строки погашення судимості. їх можна розподілити на три види:
Судимість погашається закінченням встановленого вироком суду іспитового строку при дотриманні особою передбачених законом вимог. Так, особи, засуджені відповідно до ст. 75 і 79 КК, якщо протягом вказаного строку вони не вчинять нового злочину, виконають обов'язки, покладені на них судом у відповідності зі ст. 76 КК, і не порушать вимог, передбачених ст. 78, 79 КК, звільняються судом від реального відбуття покарання після збігу іспитового строку і вважаються такими, що не мають судимості. Це означає, що їх судимість погашається. Якщо строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку, особа визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання (п. 1 і 2 ст. 89 КК).
Судимість погашається в момент відбуття особою певних видів покарання: позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, службового обмеження для військовослужбовців або тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців чи дострокового звільнення від цих покарань, після відбуття військовослужбовцем покарання на гауптвахті замість арешту (п. 3-4 ст. 89 КК).
Судимість погашається після відбуття особою покарання через певні, вказані в законі строки, які диференційовані залежно від виду покарання і ступеню тяжкості вчиненого злочину: штраф, громадські роботи, виправні роботи — через рік з дня відбуття покарання; обмеження волі, а також позбавлення волі за злочини невеликої тяжкості — через два роки з дня відбуття покарання; позбавлення волі за злочин середньої тяжкості — через три роки з дня відбуття покарання; позбавлення волі за тяжкий злочин — через шість років з дня відбуття покарання; позбавлення волі за особливо тяжкий злочин — через вісім років з дня відбуття покарання (п.
5-9 ст. 89 КК).Закон має на увазі відбуття як основного так і додаткового покарання. Скажімо, особа була засуджена на чотири роки позбавлення волі і як додаткове покарання їй було призначено три роки позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Строк погашення судимості почне обчислюватися після семи років і буде визначатися залежно від ступеня тяжкості вчиненого злочину.
При умовно-достроковому звільненні або іншому достроковому звільненні від відбування покарання строк судимості почи-
нає обчислюватися не з моменту закінчення призначеного судом строку покарання, а з моменту фактичного дострокового звільнення особи від відбування основного і додаткового покарання.
Якщо невідбуту частину покарання було замінено більш м'яким покаранням, то строк погашення судимості обчислюється з дня відбуття більш м'якого покарання (основного та додаткового) (ч. 4 ст. 90 КК).
Сплив вказаних в п. 5-9 ст. 89 КК строків погашення судимості призводить особу до стану, коли вона визнається такою, що не має судимості, тільки у випадках, коли під час перебігу вказаного строку нею не буде вчинено нового злочину.
Якщо особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, перебіг строку погашення судимості переривається і обчислюється заново. У цих випадках строки погашення судимості обчислюються окремо за кожний злочин після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останній злочин (ч. 5 ст. 90 КК).
Тобто перебіг цих строків судимості (інколи їх не два, а більше у однієї особи) здійснюється паралельно і кожний закінчується в строки, вказані в законі.
В разі засудження особи за сукупністю злочинів (ст. 70 КК) чи сукупністю вироків (ст. 71 КК) строк погашення судимості повинен обчислюватися з моменту відбуття остаточного покарання, але для кожного злочину, за вчинення якого відбула покарання особа, цей строк буде самостійним, залежно від категорії злочинів і в розрізі диференційованих згідно з п. 5-9 ст. 89 КК строків.
Скажімо, за сукупністю злочинів особа була засуджена за на-ругу над могилою (ст. 297 КК) до одного року позбавлення волі і за кваліфіковане хуліганство (ч. 4 ст. 296 КК) до шести років позбавлення волі. Остаточне покарання було призначене у виді семи років позбавлення волі. Після відбуття цього строку (або після дострокового звільнення від відбуття покарання) починається перебіг строків погашення судимості, який для злочину середньої тяжкості (ст. 297 КК) становить три роки, а для тяжкого злочину (ч. 4 ст. 296 КК) — шість років.