170 КК України як дача хабара.

дача хабара.

Дача хабара вважається закiнченим злочином з моменту

прийняття посадовою особото хоча б частини хабара - грошової суми, майнових цiнностей, а також з моменту початку надання послуг майнового характеру.

У тих випадках, коли запропонований хабар не прийнятий посадовою особою (вiдхилений) або не отриманий, дiї

особи, що намагається дати хабара, квалiфiкуються як замах

на дачу хабара за ст.

пiдмовляють дати хабара або сприяють дачi хабара, не маючи намiру передати посадовiй особi отриманi для цього

суми чи цiнностi, i привласнюють їх, то квалiфiкацiя їх

дiй залежить вiд конкретних обставин вчинення злочину.

За загальним правилом такi дiї квалiфiкуються за ст. 19 i

ст. 170 КК України як спiвучасть у дачi хабара, а дiї особи,

що хотiла дати хабара, -за ст. 17i ст. 170 КК України як

замах на дачу хабара.

Але така квалiфiкацiя дiй осiб, що мали намiр дати хабара, пiдмовникiв i пособникiв буде правильною за умови, що

свiдомiстю цих осiб охоплювалося вчинення злочину дача хабара посадовiй особi. При цьому не має значення, чи

називалась певна, конкретна особа, якiй припускалось передати хабар. Якщо така умова вiдсутня, то дiяння не може

квалiфiкуватися як пiдбурювання до дачi хабара.

Якщо особа отримуу вiд хабародавця грошi (цiнностi)

нiбито для передачi посадовiй особi та, не маючи намiру

цього робити, привласнюу їх, то вчинене квалiфiкууться за

ст. 143 КК України як шахрайство, оскiльки у винного не

було намiру передавати посадовiй особi хабар.

Див.: п. IЗ постанови Пленуму Верховного Суду України вiд 7 жовтня

1994 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримiнальних

та цивiльних справах.-К., 1995.-С.

380

Див: Б. В. Вояженкин. Квалификация взяточничества. - Л., 1984. - С. 63.

381

Дiї хабародавця у такому випадку квалiфiкуються як замах на дачу хабара заст. 17 i ст. 170 КК України.

Рiвним чином i дiї посадової особи, яка, одержуючи

грошi чи iншi цiнностi начебто для передачi iншiй посадовiй особi в якостi хабара, мала намiр не передавати їх,

а привласнити, квалiфiкуються за вiдповiдними частинами ст. 143 i 165 КК України як шахрайство i зловживання

владою чи посадовими повноваженнями, а за наявностi

до того пiдстав - i вiдповiдними частинами ст. 19, 17I170

КК України (пiдмовництво до замаху на дачу хабара).

Дiї особи, яка передавала грошi чи цiнностi, вважаючи,

що вона дає хабара, квалiфiкуються як замах на дачу

хабара.

Якщо дача хабара обумовлюуться вчиненням посадовою

особою злочинних дiй, то дiї хабародавця квалiфiкуються

за сукупнiстю злочинiв - за дачу хабара i за пiдбурювання

до вчинення цього злочину.

Дiї особи, яка пiдмовляла дати хабара i водночас була

посередником у хабарництвi, квалiфiкуються лише як

спiвучасть у дачi хабара заст. 19i 170 КК України. Додатково квалiфiкувати цi дiї ще й за ст. 169 КК України не потрiбно.

Дача хабара повторно квалiфiкууться за ч. 2 ст. 170 КК

України. Дача хабара визнається вчиненою повторно, тобто

вдруге, якщо хабар було передано двом або бiльше посадовим особам за вчинення рiзних, окремих дiй в iнтересах

хабародавця,або хоч i однiй посадовiй особi, але за вчинення нею (чи невчинення) окремих, рiзних дiй.