14.3. Система покарань

Система покарань — це встановлений кримінальним законом вичерпний перелік видів покарань, які розташовані послідовно від найменш тяжкого до найбільш тяжкого. Система покарань покликана забезпечити досягнення мети (цілей) покарання.

В основу побудови діючої системи покарань покладені такі принципи кримінального права як законність, справедливість і гуманізм.

Системі покарань притаманні такі ознаки:

а) її складові, тобто окремі види покарань, і, отже, система в цілому,

встановлюються тільки законом про кримінальну відповідальність.

б) перелік покарань в системі є вичерпним і обов’язковим для судів всіх інстанцій. Суди не мають право самі “творити” які-небудь інші види покарань, як би доцільно таке “новотворення” не виглядало для конкретної кримінальної справи (принцип “пиііацроепацзіпеціезе” — нема покарання без закону, тобто без вказівки в законі на даний вид і розмір покарання);

в) система покарань побудована шляхом розташування різних видів покарань залежно від ступеню їх тяжкості послідовно від найменш тяжкого до найбільш тяжкого. “Східці покарань” — називав таку побудову Ч. Беккаріа. Цей принцип відтворений і у санкціях окремих статей Особливої частини КК. Він орієнтує суд на першочергове використання більш м’якого виду покарання. Крім того, послідовне розташування видів покарань у їх системі визначає відносну суворість кожного з них стосовно інших, вказує на те, яке покарання може призначити суд при призначенні більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, при заміні невідбутої частини покарання більш м’яким тощо.

Значення системи покарань полягає в тому, що вона:

а)відкриває простір для реалізації принципівкримінального права;

б) забезпечує досягнення мети покарання;

в) полегшує нормотворчу діяльність законодавця;

г) встановлює чіткі рамки для суду при призначенні ним покарання.

Діюча система покарань наведена в ст.

штраф;

позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;

позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;

громадські роботи;

виправні роботи;

службові обмеження для військовослужбовців;

конфіскація майна;

арешт;

обмеження волі;

тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців;

позбавлення волі на певний строк;

довічне позбавлення волі.

Треба зауважити, що у розділі XV Загальної частини КК “Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх” є ст. 98 КК, яка наводить систему покарань, що можуть бути застосовані до неповнолітніх. Вона складається з шести видів покарань, які за строками і розмірами відрізняються від загальної системи покарань у бік їх пом’якшення (про це — у відповідному розділі).

Вказані види покарань можуть бути класифіковані за певними підставами. Найважливіше значення має класифікація покарань за самостійністю застосування і виконання: а) основні; б) додаткові; в) змішані (ст. 52 КК).

Основні покарання. За один злочин може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене в санкції статті Особливої частини КК. Вони не можуть бути додатковими до інших. З ними пов’язуються основні сподівання на досягнення цілей покарання. Це — громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі (всього — вісім).

Додаткові покаранняц— це позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та конфіскація майна (всього — два). Вони не можуть призначатисяуса-мостійно, а призначаються тільки у додаток до основних (суб-сідіарно) і мають допоміжний характер у досягненні цілей покарання. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань.

Змішані покарання можуть застосовуватися як основні і як додаткові покарання. Це — штраф та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (всього — два).

За зв’язком з ізоляцією від суспільства покарання поділяються на а) пов’язані з ізоляцією від суспільства і б) не пов’язані з ізоляцією від суспільства. До перших відносяться арешт, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі. До других відносяться всі інші види покарання.

За часом виконання покарання поділяються на разові (одноактні) і строкові. До перших відносяться штраф і конфіскація майна, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. До других відносяться всі інші (строк виконання довічного позбавлення волі — до смерті засудженого).