11.3. Сукупність злочинів
Згідно з ч. 1 ст. 33 КК сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними
статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено.
Сукупність злочинів характеризується наступними ознаками:
особа вчинила двацабоцбільшецодиничнихцзлочини, кожен із яких може бути як простим, так і ускладненим, як закінченим, так і незакінченим, особа в них може виступати в ролі виконавця або інших співучасників;
відповідальність за злочини, що входять у сукупність, передбаченацрізнимиц статтямиц Особливоіц частиниц ККц або різнимищастинамицоднієіцстаттіцКК,цякіцпередбачаютьцрізні злочини (наприклад, ст.
390 КК — "Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі" має три частини, кожна з яких становить окремий злочин);ніцзацодинцізцзлочинів, що входять у сукупність цособацне булацзасуджена, тобто всі вони вчинені до винесення вироку хоча б за один із них.
При цьому не враховуються злочини, за які особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом (амністія, передача особи на поруки тощо).
Сукупність злочинів поділяється на два види: ідеальну й реальну (терміни застосовуються в теорії кримінального права й практиці та мають "робочий" характер).