100. Порядок укладання трудового договору.

Необхідно засвоїти порядок укладення трудового договору, а саме: у разі укладення трудового договору фізична особа подає обов’язково такі документи, як паспорт (або інший документ, що засвідчує особу), трудову книжку, оформлену в установленому порядку.

Під час укладення трудового договору забороняється вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, прописку та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Роботодавець під час укладення трудового договору зобов’язаний ознайомити працівника з колективним договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку та іншими локальними нормативно-правовими актами, які регулюють його працю.

Укладенню трудового договору у випадках, передбачених законодавством, повинен передувати обов’язковий медичний огляд, зокрема неповнолітніх, працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному відборі. Із метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, під час укладення трудового договору може бути обумовлено угодою сторін випробування, яке повинно бути зазначено в наказі (розпорядженні) про прийняття його на роботу.

Загальний термін випробування під час прийняття на роботу не може перевищувати трьох місяців, за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації — шести місяців, а в разі випробування під час прийняття на роботу робітників — одного місяця.

Слід звернути увагу, що останнім часом прийняття на роботу деяких категорій працівників здійснюється на конкурсних засадах, зокрема під час прийняття на державну службу на посади третьої — сьомої категорій; на окремі посади на службу в органи місцевого самоврядування; на дипломатичну службу, крім випадків, коли призначення на дипломатичні посади здійснює Президент України; на посади керівників структурних підрозділів наукової установи.

Порядок проведення конкурсу регулюється законодавством. Наприклад, порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців установлено такий. Рішення про проведення конкурсу та його умови приймається керівником органу, у якому він оголошується. Наказом керівника створюється конкурсна комісія; не пізніше як за місяць до проведення конкурсу публікується в пресі, поширюється через інші засоби масової інформації, доводиться до відома працівників органу, у якому оголошується конкурс, інформація про конкурс та його умови. Особи, які бажають узяти участь у конкурсі, подають на ім’я керівника заяву, до якої додаються особовий листок обліку кадрів, автобіографія, копії документів про освіту, декларація про доходи, зобов’язання фінансового характеру (у тому числі й за кордоном) щодо себе і членів своєї сім’ї (зазначених документів не подають особи, які працюють в органі, де оголошено конкурс, чи зараховані до кадрового резерву цього органу і бажають узяти участь у конкурсі). Після надходження та вивчення документів конкурсною комісією приймається рішення про допуск до участі в конкурсі осіб, які задовольняють його вимоги (рішення про недопущення до конкурсу надсилається заявникові та може бути оскаржено), учасникам конкурсу надається інформація щодо особливостей умов праці за відповідною посадою; повідомлення учасників про час і місце засідання комісії, члени якої проводять співбесіду з кожним учасником конкурсу; прийняття рішення стосовно кожного учасника конкурсу на підставі вивчення поданих документів, рефератів, співбесід (комісія приймає рішення шляхом голосування); оформлення рішення комісії протоколом, який підписується всіма присутніми на засіданні членами комісії й подається керівникові не пізніш як через два дні після конкурсу; прийняття керівником на підставі рішення комісії про переможця конкурсу рішення про укладення трудового договору.

Укладення трудового договору оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця про прийняття працівника на роботу, із яким ознайомлюють працівника (проте трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ (розпорядження) не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи).

Працівникам, що стають до роботи вперше, трудова книжка оформляється не пізніше ніж через п’ять днів після прийняття на роботу. Слід запам’ятати, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність, ведеться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації та у фізичної особи. Трудова книжка містить відомості про працівника (прізвище, ім’я та по батькові, дата народження), про роботу, переведення на іншу постійну роботу; про нагородження та заохочення, про відкриття, на які видано дипломи, про використані винаходи й раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв’язку з цим винагороди.

Під час укладення трудового договору між працівником і роботодавцем — фізичною особою, останній зобов’язаний у тижневий строк із моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання.

Слід звернути особливу увагу на те, що Кодексом законів про працю України (322-VІІІ) передбачено тимчасове переведення працівника без його згоди на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором (ст. 33). Проте як уже зазначалося у методичних порадах до теми 4 «Суб’єкти трудового права» зазначене право роботодавця суперечить Конституції України.

Крім того, від переведення працівника слід відрізняти переміщення працівника, під час якого згода працівника не потрібна і роботодавець має право його перемістити на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, до іншого структурного підрозділу в тій самій місцевості, доручити роботу на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором, за умови, що цю роботу не протипоказано йому за станом здоров’я.