Структура АСУ.

Структурно АСУ “Охороною здоров’я” - це собою комплекс взаємозв’язаних функціональних, функціонально-забезпечувальних і забезпечувальних систем.

1. Підсистема “Аналіз і планування лікувально-профілактичної допомоги населенню” (“Лікпроф”).

Провідна мета розробки підсистеми - це організація і керування лікувально-профілактичними закладами, ефективне розв’язання задач щодо керування закладами охорони здоров’ я.

Основні задачі, які розв’ язує система:

- вивчення стану здоров’я населення (захворюваність, смертність, фізичний розвиток);

- вивчення ефективності медичної допомоги (акушерська і гінекологічна допомога, швидка і невідкладна допомога, медична допомога робітникам промислових підприємств і т. п.);

- керування лікувально - профілактичними закладами (інформація про ефективність роботи закладів, шляхи її покращення);

- прогнозування розвитку охорони здоров’я (інформація про тенденції в стані здоров’я населення і в демографічних процесах, забезпечення закладів кадрами, фінансами і т. п.).

Підсистема “Поліклініка” за допомогою автоматизованої системи обробки даних забезпечує:

- оперативний облік роботи всіх лікарів;

- інтенсифікацію праці лікарів у результаті розробки раціональних графіків роботи;

- ефективність організації диспансерного обліку;

- аналіз загальної захворюваності і захворюваності з тимчасовою втратою працездатності;

- аналіз роботи поліклініки в цілому.

Підсистема “Стаціонар” дозволяє одержати вірогідну інформацію про склад хворих, їх перебування в лікарні, ефективність лікування, правильність діагнозу, результат лікування, працездатність виписаних пацієнтів.

Автоматизовані робочі місця в стаціонарі об’єднуються в єдину мережу, що робить доступним для кожного працівника ресурси, пам’ять, програми, технічні засоби, загальний банк даних. Завдяки цьому можна одержати, наприклад, відомості про хворих, які в останні роки лікувалися від серцевої недостатності, з’ ясувати, яким ускладненням треба запобігати, порівняти методи лікування і їхні результати, виділити найбільш дієві лікарські препарати.

Одержуючи із підсистеми “Стаціонар” автоматизовану довідкову базу даних, практикуючі лікарі мають можливість підвищити ефективність прийняття ними рішень. Автоматизована комп’ютерна мережа “Стаціонар” дає можливість аналізувати спадкові хвороби у своїх пацієнтів, розв’язувати питання призначення лікарських препаратів, їхньої сумісності і взаємозаміни.

Підсистема “Швидка медична допомога”. Нині така підсистема створюється на базі міських лікарень швидкої медичної допомоги, міських клінічних лікарень, пологових будників із метою прийняття рішень про необхідність та екстреність госпіталізації хворих.

За допомогою певного алгоритму питань диспетчер ШМД визначає характер хвороби, її тяжкість, направляє необхідну бригаду за викликом. Лікар машини зв’язаний по рації з комп’ютером підсистеми і має можливість одержати рекомендації в екстрених випадках. Щодобово всі карти виїздів вводяться в комп’ютер, де створюється масив інформації, який дозволяє проводити аналіз пацієнтів за статю, віком, днями тижня, районом проживання, соціальними групами з урахуванням причин виклику.

В оперативному режимі за кожну добу видаються дані про хвороби серцево-судинної системи, органів дихання для наступної кореляції зі станом повітряного басейну. Враховуються та аналізуються всі випадки “гострих” захворювань, загострення хронічних хвороб, травм, нещасних випадків, суїцидів.

Уся інформація про кількість хворих, їх класифікацію обробляється і зберігається на зовнішніх носіях. На основі бази даних розраховуються прогностичні показники звертання за швидкою і невідкладною медичною допомогою.

Підсистема “Планування і фінансування закладів охорони здоров’я” (“Планфін”). Задачі, які вирішує “Планфін” - це:

- розробка проектів перспективних та річних планів розвитку охорони

здоров’я і проектів річних звітів та кошторисів бюджетних витрат;

- збір, обробка і видача систематизованої інформації.

Для розв’язання цих задач підсистема одержує інформацію про кількісний, статево-віковий склад населення, стан здоров’я, обсяг медичної допомоги, діяльність закладів охорони здоров’я та інше з офіційної звітності.

Створення “Планфіну” на всіх рівнях допоможе проаналізувати використання ресурсів, знайти додаткові резерви й ефективно їх використати.

Підсистема “Управління санітарно - епідеміологічною службою” (“Санепід”). Цілі створення підсистеми - це:

1. Підвищення оперативності роботи служби за рахунок автоматизації збору, передачі й обробки інформації.

2. Прогнозування санітарно-епідеміологічної ситуації на основі повної інформації.

3. Систематизація і використання інформації про стан води, повітря, ґрунту, умов праці, побуту населення, забезпечення продуктами і водою.

4. Інформація про інфекційні хвороби, запобігання їм, планування заходів щодо зниження рівня захворюваності.

Підсистема “Обробка й аналіз меднко-статистичної інформації” (“Медстат”). Це функціонально - забезпечувальна підсистема, метою створення якої є:

- організація єдиної системи збору, обробки, зберігання, пошуку медико- статистичної інформації;

- вдосконалення діючої системи медичних показників.

Комплекс взаємозв’язаних задач (КВЗ) підсистеми розрахований на взаємодію й автоматизацію основних рівнів обробки інформації й охоплює такі:

- логічний аналіз і контроль звітної медико-статистичної інформації;

- складання підсумкових звітів;

- вивчення демографічних масивів населення на різних рівнях АСУ;

- формування таблиць, довідників по матеріалах статзвітності;

- розрахунок відносних показників;

- автоматизований пошук і видача інформації по запитах.

Усі розробки по КВЗ підсистеми ведуть до одержання типових проектних розв’язків, які можна буде впровадити в усіх областях країни, що дасть можливість створити багаторівневу підсистему “Медстат”.

Підсистема “Міське управління охороною здоров’я”

(“Міськздоров”). Охорона здоров’я міста становить собою комп’ютерну мережу взаємозв’язаних об’єктів керування.

Основними структурними елементами цієї складної системи є лікувально- профілактичні (лікарні, поліклініки, диспансери, профілакторії, пункти охорони здоров’я на підприємствах, у школах), санітарно-епідеміологічні та інші медичні заклади.

Системний підхід до керування охороною здоров’я міста показує, що всі проблеми, пов’язані з діяльністю амбулаторно - поліклінічних, стаціонарних медичних закладів і окремих служб охорони здоров’я (санітарно - епідеміологічна служба, швидка медична допомога), слід розв’язувати з урахуванням взаємозв’язку між закладами:

- поклініка - стаціонар,

- жіноча консультація - пологовий будинок,

- швидка медична допомога - стаціонар та ін.,

зважаючи на інтереси і завдання, які стоять перед медичними закладами як єдиною системою, а не приватні інтереси її окремих структурних підрозділів.

Отже, автоматизація управління в медицині та охороні здоров’я дає великі можливості й полегшує працю медиків.

АСУ за допомогою ЕОМ із певною базою даних і досвідченими операторами може розв’язувати ряд найпотрібніших завдань:

1) планування медичних закладів,

2) діяльність спеццентрів масового медичного огляду населення,

3) діагностичні центри з діагностичними пристроями (УЗД, комп’ютерний томограф тощо),

4) автоматизовані медичні архіви з накопиченим досвідом медиків,

5) автоматизовані різноманітні лабораторні дослідження і їх аналізи (крові, ЕКГ, ЕЕГ),

6) розробка плану лікування і прогнозування хвороб,

7) біокерування (рентгенівський знімок серця в момент серцевого циклу, апарат штучного кровообігу, штучної вентиляції легень),

8) фізичні процедури та їхні вплив на організм людини,

9) підбір і дозування ліків, їх взаємозв’язок, несумісність застосування, заміна одних ліків іншими,

10) контроль за тяжкохворими (КМС у кардіології, реанімації),

11) розробка нейронних мереж (штучний слух, зір, штучний інтелект).

АРМ керівника - це ЕОМ із певними програмами і базою даних, що дає можливість брати участь у розробці річних планів розвитку, складанні кошторису бюджету, контролювати всі ланки підсистем або всю систему охорони здоров’я в цілому.

АРМ лікаря залежить від його спеціалізації. Так, АРМ лікаря-хірурга чи анестезіолога - це спеціальні технічні засоби на основі ЕОМ з програмою системи керування медичними технологічними процесами.

Датчики, встановлені на тілі пацієнта під час операції, постійно виводять на екран ЕОМ показники життєвих функцій (пульс, дихання, АТ, t0, серцева діяльність, робота головного мозку), слідкують за глибиною наркозу, дають можливість порівнювати їх із межами відхилень, складених в ЕОМ, дають рекомендації в екстрених випадках.

Питання для самоконтролю

1. З якою метою АСУ “Охороною здоров’я” поділена на окремі підсистеми?

2. Які основні задачі розв’язують підсистеми “Лікпроф”, “Планфін”,

“Санепід”?

3. Які АРМи створені в підсистемі “Стаціонар”?

4. Яка документація ведеться в підсистемі “Швидка медична допомога”?

5. Що входить до КВЗ?

15.